Для більшості людей в усьому світі поняття пам'яті асоціюється з функцією запам'ятовування даних і спогадами з минулого. Насправді пам'ять людини набагато ширше явище, і таїть в собі величезну кількість загадок і прихованих можливостей. Однак, незважаючи на технологічний прогрес, і на всі старання сучасних вчених значно просунутися в цьому питанні, про свою пам'ять і її механізми ми знаємо вкрай мало. Проблема ускладнюється ще й тим, що в академічних колах відсутній єдиний підхід в дослідженні пам'яті, і єдине розуміння про те, що собою являє пам'ять людини, як вона влаштована, і який потенціал закладений в ній.
Значний внесок у вирішення даної проблематики вніс український вчений, академік УАН Олег Вікторович Мальцев, який протягом декількох десятиліть досліджує роботу механізмів пам'яті людини. У 2018 році Науково-Дослідний Інститут «Пам'яті» під його керівництвом провів науково-популярний марафон присвячений дослідженню пам'яті людини, де це явище було розглянуто комплексно з різних наукових точок зору. Вчені та різні фахівці з різних країн світу впродовж тижня ділилися з глядачами результатами своїх досліджень, представляли свої позиції щодо влаштування пам'яті людини. Така робота дозволила науковим підрозділам проаналізувати величезну кількість теорій, і зробити безліч висновків.
Познайомимось, з деякими з них, і почнемо з самої історії дослідження пам'яті, яка сягає своїми коріннями до Венеції приблизно 16 століття. За історичними свідченнями саме тут був побудований перший «Театр Пам'яті» Джуліо Камілло, який таким способом спробував відтворити пам'ять людини. Наступним загадковим вченим, що надав свою модель пам'яті, був Джордано Бруно. Роботи цих вчених охоплені таємницею, незважаючи на те, що були створені багато століть назад, все ще притягують увагу багатьох сучасних фахівців, які намагаються докопатися до істини.
Протягом подальшій історії дуже багато великих розумів намагалися проникнути в таємницю пам'яті, дослідження деяких з них стали широко відомі. Це такі вчені як Юнг, Сонді, Фрейд, які відкрили приватне, родове і колективне несвідоме, і тим самим побудували певне уявлення про структуру пам'яті.
У Радянському Союзі наші співвітчизники також займалися дослідженням цієї проблематики. Особливий інтерес представляють результати досліджень академіка Попова, в силу того, що вони базуються на практичному використанні механізмів пам'яті для швидкого навчання фахівців в різних областях з метою досягнення безпрецедентних результатів.
Академік Попов говорив, що особистість людини на 90% залежить від пам'яті. Уявіть собі, що перед вами людина, яку ви знали багато років, разом обідали, вона потрапила в автокатастрофу та у неї тимчасова амнезія - вона вас не пам'ятає, вона взагалі нічого не пам'ятає. Ми отримуємо абсолютно іншу людину, це не та людина, яка була раніше. А причина цього - відсутність пам'яті. Якщо у людини не буде пам'яті, то їй доведеться кожну секунду все починати спочатку. А тому, що люди починати спочатку не люблять, то відсутність пам'яті це найстрашніше, що може з людиною статися.
На пам'яті засновані всі зобов'язання, відносини, взаємодії між людьми. І коли людина втрачає пам'ять, то, по суті, вона ставатиме іншою особою.
Попов розглядав пам'ять як машину, яку можна експлуатувати, згодом його роботу в даному напрямку продовжив учений Олег Мальцев. Це відкриття дозволило Попову створити систему з п'яти ящиків, яка дозволяла навчити будь-яку людину чому завгодно за 60 днів, аж до нової професії.
Академік Попов представив універсальну модель у вигляді системи ящиків, яка є системою орієнтації та класифікації. Щоб зрозуміти, як вона виглядає, досить уявити, що вся інформація, яка йде на людину в пам'яті структурується за п'ятьма блоками.
Перший ящик «Безвідмовність», в якому зберігаються всі безвідмовно працюють речі.
Другий ящик «Найкраща техніка». Тут відбувається аналітичний відбір техніки під конкретну людину з урахуванням її психофізіологічних характеристик.
Третій ящик «Несподіваність». На цьому рівні відбувається управління несподіванками, тому що несподіваність - це функція пам'яті людини.
Четвертий ящик «Система конструювання на ходу». Це система заздалегідь прийнятих рішень, яка дозволяє людині діяти по ситуації.
П'ятий ящик «Парадокс». Це те, що людина не може пояснити.
Коли протягом 60 діб ящики заповнюються необхідними інструментами, це перетворюється в систему, яка належить конкретній людині, і вона стає здатна справлятися з певним обсягом задач.
Крім створення цієї системи, академік Попов відомий своїм відкриттям поняття ядра рецензорної групи, яке обумовлює спосіб і характер дій людини. Щодо даної проблематики Олегом Мальцевим була написана книга «В пошуках імпульсу». Не меншу цінність представляє відкриття «Ліфта Попова» - принципової схеми використання пам'яті у зв'язці з постановкою навичок.
Заслуга вченого Олега Мальцева полягає в тому, що він істотно поглибив розуміння роботи цих та інших машин і механізмів пам'яті («Сердечник», «Курок» і ін.). Детальніше про результати досліджень О.В. Мальцева в області пам'яті, а також підвищення ефективності людини ви можете дізнатися вивчивши лекції онлайн на сайті Академії прикладних наук.
вологість:
тиск:
вітер:
