Стук-стук-депутат Владимир Стретович

Андрий Дерепа известен уже нашим читателям своими публикациями. В частности о политической карьере народного депутата Украины от БЮТ Олеге Ляшко. На сей раз объектом его внимания стал известный «борец» с коррупцией, в прошлом кандидат на пост Генерального прокурора Украины от Коалиции демократических сил, глава ХДС Владимир Стретович. Текст предлагаем на языке оригинала.

Контратака на хрестовий похід

Голова Християнсько-демократичного союзу Володимир Стретович – чи не єдиний у нинішньому складі парламенту патентований провідник християнської моралі й етики на партійних засадах. Фактично, посланник Бога у високій тусовці. І коли всевидюще око Стретовича на когось криво погляне, то начувайтеся і тріпотіть, владці й писарчуки, судді та прокурори!

Останнім часом у поле зору цього нардепа потрапив прокурор Київської області Олександр Гардецький. В області нині розслідується низка резонансних кримінальних справ. Заарештовано депутата облради, кілька депутатів міськрад, міський голова Боярки, перший заступник голови Вишневої міськради. Загальна сума хабарів у кримінальних справах, які розслідуються, понад 45 мільйонів гривень.

Олександр Гардецький очолив «хрестовий похід» проти махінаторів, які за сприяння місцевої влади і контролюючих органів в обхід закону приватизували сотні гектарів землі. Лише в селі Щасливому Бориспільського району за сфальшованими договорами купівлі-продажу вкрадено понад 70 га лісу.

За чорними схемами гендлярами за безцінь загарбано землі навколо Бориспільського летовища. Тепер вони намагаються втюхати державі ці багатогектарні наділи за ринковою ціною, коли постала потреба розбудувати до Євро-2012 міжнародний аеропорт «Бориспіль». Прокурори заявили десятки позовів, відкрили кримінальні справи. Мета – повернути державі награбоване. Земля почала горіти під ногами латифундистів.

І ось тут з-за лаштунків парламенту на авансцені з’являється питомий захисник християнської моралі, він же – заступник голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Володимир Стретович. Гадаєте, що він закликає грішників, фігурантів кримінальних справ і судових позовів, покаятись і повернути державі вкрадене? Якби не так!

Він настрочив звернення до Президента України, а заразом і до голови СБУ, з вимогою покарати прокурора Київської області Олександра Гардецького. Володимир Стретович пише, що мета прокурора – цитую: «перетворити своє службове становище на промисел для особистого збагачення, і на цьому шляху він ні перед чим не зупиняється». На восьми сторінках християнський демократ брудними фарбами малює образ монстра, щедро сиплячи звинуваченнями.

Володимира Стретовича на війну з прокурором, як бачимо з його листа, надихнув насамперед «майновий стан нашого чиновника» – ділянки, квартири, навіть гранітні кар’єри.

Права й обов’язки

Володимира Стретовича я знаю від початку його публічної кар’єри. На партійних з’їздах та в інтерв’ю він самозабутньо пропагує християнські цінності, цитує Божі заповіді, порушувати які – то великий гріх. Не вірити йому майже немає підстав.

Але у звинуваченнях депутата Стретовича на адресу прокурора Гардецького я надибую згадку про гранітний кар’єр, яким державний службовець начебто володіє у Броварському районі. Свого часу, працюючи в обласній газеті, я вздовж і впоперек об’їздив Київщину, вивчив практично всі райони області. Тому я достеменно знаю, що у Броварському районі легше знайти кімберлітові трубки, ніж поклади граніту. Ця магматична порода на Броварщині не розробляється ані фізично, ані хімічно, ані юридично.

Дрібна брехня породжує велику недовіру.

У статки обласного прокурора Володимир Стретович записав іще один гранітний клондайк – у Бобринецькому районі на Кіровоградщині. Я звернувся до місцевої установи, яка все про всіх знає, – до Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції. А попутно і до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області. Мене офіційно і компетентно повідомили, хто здійснює розробку або вивчення родовищ корисних копалин на території Бобринецького району. Це чотири підприємства. Серед керівників та засновників цих працюючих підприємств прізвищ Олександра Гардецького та його дружини Світлани Маліновської не значиться.

Поза тим з’ясувалося, що Світлана Маліновська є одним із співзасновників ТОВ «Олексіївський новобуд», основним видом діяльності якого є видобування декоративного та будівельного каменю. Але лиш у перспективі, оскільки за цим товариством не зареєстровано право власності на землю чи користування землею на території району. Тобто ТОВ «Олексіївський новобуд» фактично існує лише на папері. За період з 1.01.2009 по 16.11.2009 воно сплатило до бюджету лише 20 гривень.
Чи міг пан Стретович перевірити факти, перш ніж надсилати їх голові держави та СБУ? Зобов'язаний був.

Чи воздається злодіям за злая?

Вочевидь, міцно спало сумління «правдоборця» Стретовича, коли мова зайшла і про «квартирне питання» прокурора Гардецького. Залишається лише здогадуватись, якими методами дізнання користувався християнський депутат, звинувачуючи прокурора у кримінальному походженні його житла.

Згідно з переданою «на гору» інформацією, власник приватного підприємства «Афе» Чоло Ашоєвич Мамаян, цитую: «…за власні кошти придбав для Гардецького багатокімнатні квартири по вул. Чорновола, 25, кв. 20 та по пр-ту Бажана, 10, кв. 20».

І вкотре факти пана Стретовича вперто не вписуються у реалії.

При мінімумі зусиль мені вдалося отримати копію талону єдиного відомчого ордеру № 39 на житлове приміщення, виданого 2 грудня 2005 року. За цим документом громадянинові Гардецькому Олександрові Степановичу дозволяється зайняти разом з його дружиною та тещею (нині вже колишніми) трикімнатне житлове приміщення № 60 (а не № 20, як указується Стретовичем у листі на ім’я Президента і голови СБУ) по проспекту Бажана, 10. А найцікавіше те, що документ цей видано на підставі розпорядження керівника Державного управління справами, датованого 2 грудня 2005 року.

Щодо «апартаментів» по вул. Вячеслава Чорновола говоритиму також мовою сухих фактів, бо копія документа у мене є. Відповідно до кредитного договору № 150 від 20 жовтня 2006 року з ВАТ «Кредобанк» Маліновська Світлана Олександрівна отримала кредит на 20 років для придбання двокімнатної квартири на вторинному ринку за вказаною вище адресою. Підписи, печатка, реквізити – все на місці. Де й у чому тут кримінал, відомо, мабуть, одному нардепу.

Так само ретельно можна було б пройтись і по інших пунктах звинувачень, висунутих депутатом прокуророві. Проте це забрало б купу часу й забагато місця. Основоположники права у таких випадках казали: «Розумному досить».

Чому нардеп-правдолюб страшно незлюбив свого ближнього? Як на мене, показником ефективності діяльності будь-якого прокурора є навіть не кількість порушених чи розслідуваних справ, а розгортання спланованої й організованої кампанії з дискредитації цього прокурора.

Це такий собі барометр – що дошкульніше даєш по загребущим рукам, що ефективніше нищиш щурів, то маєш у відповідь агресивнішу і брутальнішу контратаку. При цьому щури не гребують нічим – беруть чайну ложку правдивих фактів, розчиняють у цистерні дьогтю і ллють на жертву. Особливо гидко, що замовлене брутальне дійство «освячується» підписом народного обранця.

Наостанок хочу спитати пана Стретовича, чи правда, що на Суді Божому невідворотно «воздається злодіям за злая» та гріхи їхні? Просвітіть нас, грішних, будь ласка!

Амінь.

Осінь 2009-го від Різдва Христового.