Московские церковники сделают Святую Софию своей резиденцией

Киевский городской совет принял решение о переименовании части улицы Ивана Мазепы – от площади Славы до площади Великой Отечественной войны – в улицу Лаврскую. 8 июля за это проголосовали 64 из 113 депутатов, собравшихся в зале.

Проект решения был внесен с голоса в повестку дня депутатом Виталием Журавским. Он апеллировал к историческому названию улицы, которую предлагалось переименовать, и сказал, что в картах 1905 года улица называется как Дорога к Лавре.

Напомним, в начале июня тот же Виталий Журавский, тогдашний замглавы КГГА, заявил, что в Киевскую горгосадминистрацию с просьбой переименовать улицу Ивана Мазепы якобы обратился патриарх Кирилл.

А позднее председатель Синодального информационного отдела Московского патриархата Владимир Легойда заявил, что Кирилл не просил переименовывать улицу.

7 июля постоянная комиссия Киевсовета по вопросам культуры и туризма подтвердила, что необходимости переименовывать улицу нет, и не поддержала проект решения о переименовании части улицы Ивана Мазепы в Лаврскую.

А «бютовец» Александр Бригинец сообщил, что такое же мнение имели все профильные комиссии, которые должны были принять соответствующие решения. Против переименования улицы выступил даже ставленник «регионалов» первый заместитель главы КГГА Александр Попов, который призвал «не трогать историю».

Тем не менее, Киевсовет «нужное» решение принял. И таким образом отменил собственное решение от 25 октября 2007 года, когда переименовал ул. Январского восстания в ул. Ивана Мазепы.

Кому же нужно это решение?

Своими мыслями на этот счет поделился известный украинский писатель Константин Коверзнев (текст приводится на языке оригинала):

- Влада відірвана від народу. Народ відірваний від влади, а всі разом – відірвані від своєї культури та історії...

Київрада ухвалила рішення про перейменування частини вулиці Мазепи на вулицю Лаврську. Фракція «ґундяєвців» у столичній міськраді здійснила свій символічний чин. На догоду тоталітарній церкві, яка протягом нашої непростої історії освячувала більшість злочинів імперської влади проти українців.

Наступний крок – виділення під резиденцію наміснику чужої церкви, яка претендує на духовне панування в Україні й на патент на «спільну історію», Святої Софії або ж тієї самої Києво-Печерської Лаври...

На Мазепу наслали анатему московські церковники. Нині ж аґенти московських попів усунули «кричуще» неподобство, коли Лавра, кубло шовіністів, які реґулярно ходять з так званими хресними ходами, несучи російські імперські прапори та ікони, до Верховної Ради, розташована на вулиці, що вона має ім’я «зрадника» Мазепи.

Втім, саме Мазепа – діяч, який дуже багато зробив за свого життя для розвитку Києво-Печерської Лаври. Це і є основною причиною для того, щоб Лавра стояла на вулиці Мазепи. Друга причина – ментальна. Як і у випадкові з Шухевичем, Бандерою, Петлюрою та иншими, українці повинні самі (не озираючись на імперативи начальників, а також попів і ксьондзів, сусідніх держав) вирішувати, хто є зрадником, а хто героєм.

На жаль, ще певні сили в Україні вважають Мазепу зрадником. Українське суспільство наскрізь прогнило, його роздирають чужими ідеологійними схемами. А яким воно було за часів Мазепи? Варто було Пєтру І повабити козаків щедрими обіцянками-цяцянками, як вони кинулися зраджувати Мазепу. А ще були масові доноси й наклепи... Заради того, щоб привласнити земельні ділянки сусідів. Таке собі середньовічне українське рейдерство... Як зазначав історик Дмитро Дорошенко, «що було найгіршого в українському суспільстві, випливало наверх і старалося використати момент, щоб збагатитись або зробити службову кар’єру».

Прихід шведів в Україну ознаменувався для українців певним цивілізаційним відкриттям (є в цьому й заслуга самого Мазепи, який вочевидь висунув шведам низку вимог щодо їхнього поводження на українських землях). Отже, українці вперше (а мабуть, й востаннє) бачили іноземних вояків, які не грабували, не спалювали хати, а харч і провіант купляли в населення за гроші. Натомість російські війська палили й влаштовували масову різанину. Уже на Слобожанщині під час другої частини української військової кампанії й шведи не втрималися від того, щоби випустити назовні свою аґресію...

Та щоб там не писали про Мазепу, але для нас найголовніше, що він був політиком, який намагався створити потужну широку антиімперську коаліцію у складі Туреччини, Криму, Молдавії, Валахії, донських козаків і навіть калмиків. А для істориків дуже важливо розібратися в причинах того, чому український народ зрадив свого часу Мазепу, зрадив Петлюру, неодноразово зраджував ідею національної держави... Чому, скажімо, за всі роки незалежности кияни не спромоглися спорудити пам’ятника ані Мазепі, ані Петлюрі?

Як цілком слушно зауважили журналісти «Дзеркала тижня», українське витікає з України як кров із вен. Коли воно витече остаточно, потреба в цій державі відпаде назавжди. Принаймні немає сенсу в існуванні держави, основною функцією якої є не збереження культурної та економічної самобутности й незалежности української нації, а встановлення сприятливих фінансових умовин для олігархів Ахметова, Пінчука, Коломойського…

Втім, для українців, яким небайдужа доля України і неповторного українського Духу, варто просто не перейменовувати в своїй голові вулицю Мазепи на Лаврську. І тоді жодні їхні рішення не стануть чинними!