Трудовой кодекс: мифы и реальность

Из года в год изменения чередуются, заменяя друг друга, поправки уточняют поправки, а политические силы в угоду себе и в пику оппонентам жонглируют многострадальным документом в зависимости от политической ситуации в стране. Поэтому судьба кодекса, ставшего политическим заложником, и сегодня, несмотря на новый виток интереса к нему, остается весьма туманной. Еще более туманным и загадочным для большинства граждан Украины является содержание проекта Трудового кодекса. Мифы, рожденные политической борьбой, успели демонизировать документы, сея панику страшилками...

Украина до сих пор живет по Кодексу о труде Советского Союза. По Кодексу, который был принят еще в 1971 году. Более того, Украина – единственная из стран постсоветского пространства, которая так и не сумела принять новый Трудовой кодекс. Все остальные наши соседи, как близкие, так и далекие, давно уже попрощались с этим пластом светлого социалистического будущего. Поэтому, так и выходит, что живем, мы вроде бы в капиталистических условиях, но работаем как при социализме: без существенных прав и реальных возможностей.

Скажем больше, работа над проектом Трудового кодекса в Украине продолжается уже долгих и для некоторых и мучительных 9 лет. Из года в год изменения чередуются, заменяя друг друга, поправки уточняют поправки, а политические силы в угоду себе и в пику оппонентам жонглируют многострадальным документом в зависимости от политической ситуации в стране. Поэтому судьба кодекса, ставшего политическим заложником, и сегодня, несмотря на новый виток интереса к нему, остается весьма туманной.

Еще более туманным и загадочным для большинства граждан Украины является содержание проекта Трудового кодекса. Мифы, рожденные политической борьбой, успели демонизировать документы, сея панику страшилками о 12 часовом рабочем дне и 48-часовой рабочей неделе. Большинство из этих мифов далеки от реальности. С просьбой помочь разобраться в нововведениях и предлагаемых изменениях RUpor обратился к Федерации профсоюзов Украины, глава которой Василий Хара, является одним из авторов проекта Трудового кодекса. Информацию, предоставленную пресс-службой Федерации профсоюзов Украины, предлагаем на языке оригинала.

У нинішньому проекті Трудового кодексу передбачено низку нововведень, які поліпшують становище найманих працівників. Серед них, зокрема, заборона звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час перебування у відрядженні, недопущення звільнення працівника у зв’язку із досягненням пенсійного віку. А у разі звільнення за скороченням штату працівникові має бути виплачено вихідну допомогу залежно від стажу роботи – від одного до трьох розмірів середньої заробітної плати. Додатково до діючих норм передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку у разі звільнення працівника у зв’язку із тривалою (понад 4 місяці) хворобою, а також у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.

У проекті Трудового кодексу також передбачено збільшення розміру гарантованої оплати роботи у нічний час з 20 до 30% тарифної ставки за кожну годину, підвищення на 20% тарифної ставки оплати праці у разі поділу робочого дня на частини, підвищення оплати надурочних робіт (у потрійному розмірі), якщо їх тривалість перевищує 120 годин на рік. У разі порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець буде зобов’язаний сплатити працівникові пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку за кожен день затримки. До речі, можливо, хоч за таких умов нам вдасться ліквідувати існуючі борги із заробітної плати.

Основні дискусійні питання, на яких сьогодні спекулюють лідери так званих альтернативних профспілок, – це тривалість робочого тижня, підсумований облік робочого часу, нормативні акти роботодавця. Тож пропонуємо нашим читачам порівняти чинні норми трудового законодавства та норми проекту Трудового кодексу щодо дискусійних аспектів і самостійно зробити висновки.

Найактуальнішим для суспільства є питання щодо нібито запровадження проектом Трудового кодексу 10-годинного робочого дня. Але як чинним законодавством, так і проектом Трудового кодексу робочий час обчислюється не днями, а тижнями. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, а для неповнолітніх, інвалідів, осіб, зайнятих на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, тощо встановлено скорочену тривалість робочого тижня – від 24 до 36 годин на тиждень. Відповідно до ст. 139 проекту тривалість щоденної роботи може бути продовжена до 10 годин, але при цьому має бути дотримано тижневу норму робочого часу – 40 годин. На підставі цієї норми, наприклад, може бути встановлено тривалість роботи щодня по 9 годин, а в п’ятницю – 4 години, або чотириденний робочий тиждень із тривалістю щоденної роботи 10 годин. Отже, мова йде не про збільшення тривалості робочого часу, а про можливі варіанти організації роботи в межах 40-годинного робочого тижня.

Нормальна тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень

КЗпП України

Проект Трудового кодексу

Ст. 50:

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Ст. 52:

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями.

Ст. 131:

1. Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень.

2. Колективним договором, нормативним актом роботодавця може бути встановлена менша тижнева норма робочого часу.

3. Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці.

Ст. 137:

1. Для працівників встановлюється, як правило, п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. (...)

Ст. 139:

1. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня має бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо його не укладено – нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш ніж до десяти годин за умови дотримання тижневої норми робочого часу, визначеної законом.

Підсумований облік робочого часу

КЗпП України

Проект Трудового кодексу

Ст. 61: На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Ст. 143: 1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу за цей період.

2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. (...)

3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не має перевищувати 12 годин. (...)

4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не має перевищувати 48 годин. (...)

Розірвання трудового договору з керівником на вимогу профспілки

КЗпП України

Проект Трудового кодексу

Ст. 45: На вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір із керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». (...)

Ст. 109:

1. Трудовий договір із керівником юридичної особи може бути розірвано за пропозицією виборного органу первинної профспілкової організації або профспілки, до складу якої входить первинна профспілкова організація, якщо керівник порушує трудове законодавство, ухиляється від укладення колективного договору або не виконує зобов’язань за ним. (...)