Предлагаем текст на языке оригинала
Епопея із закриттям філій, а то й цілих інститутів, роботу яких в Міністерстві освіти та науки можуть визнати незадовільною, триває. Як відомо, ще у листопаді минулого року Акредитаційна комісія України розглянула діяльність понад півсотні вищих навчальних закладів, виявивши «очевидну невідповідність їхньої освітньої діяльності ліцензійним умовам». За підсумками засідання, АКУ звернулася до Міносвіти з пропозицією доручити Державній інспекції навчальних закладів провести перевірку цих вишів і вирішити питання щодо позбавлення їх ліцензії.
«Коли людина приходить в університет і знає, що їй потрібно буде через чотири роки лише прийти і забрати диплом, то вона сама відповідає за таке рішення, і в такому випадку отримати диплом вона не повинна», - пояснює дії головного освітнього відомства країни перший заступник міністра Інна Совсун. Тоді як ректор Європейського університету Іван Тимошенко, філії якого - теж у переліку претендентів на закриття, таким підходом освітнього міністерства до реформування галузі незадоволений: «Я не знаю, як можна закрити без перевірки, хоча заступник міністра Совсун оголосила, що перевірка була. Така спрага до скорочень… дуже неприємно, що міністерство так, я б сказав, не тільки безграмотно, а просто зневажливо ставиться. Ви подивіться, там же весь перелік - з «приватної» освіти».
Здебільшого до «чорного списку» МОН потрапили виші саме приватної форми власності. Себто ті, де навчання проводиться коштом студента-контрактника. А відтак - такий вищий навчальний заклад не залежить від зубожілого в умовах війни державного бюджету, адже перебуває на власному фінансовому забезпеченні. Іван Тимошенко переконаний - саме ця обставина неабияк не дає спокою посадовцям, які діють за спиною міністра Сергія Квіта: «Там є товариш Коровайченко (Юрій Коровайченко - начальник Департаменту вищої освіти, - авт.). Міністр не дуже заглиблюється, а все робить Коровайченко, який за хабарі з департаменту ледве ноги виніс. Саме він цим керує. Мені важко сказати, може, він чекає, що я сумку візьму і понесу йому щось?..».
Про хабарі за збереження ліцензій на надання освітніх послуг ходять легенди. Щоправда, мало хто наважується заявити про це відкрито. Адже довіра в суспільстві до освітнього міністра Сергія Квіта - доволі висока. Тож представники приватних вишів просто не вірять, що їх почують. «Зрозуміло, контролювати усі процеси - міністр не в змозі. Але реагувати на діяльність своїх підлеглих, яка часто не має нічого спільного із законом, - зобов’язаний! - розповідає один з керівників вишу, який теж потрапив під тиск чиновників. - Усі старання реформувати освіту в такий спосіб - не більше, ніж профанація, яка дедалі частіше нагадує часи Януковича: аби отримати ліцензію, навіть створивши усі умови для навчального процесу, все одно треба було занести певну суму «на гору».
Першим про вимагання з боку освітніх чиновників свого часу заявив ще керівник Київського університету культури Михайло Поплавський. «До мене прийшла представник Міносвіти Неоніла Наконечна і відкритим текстом запропонувала операцію. Пропозиція була наступна: 100 тисяч доларів - і Київський університет культури автоматично отримує акредитацію. Звичайно ж, я відмовився», - розповів тоді «співучий» ректор. Озвучена сума далеко не випадкова. Саме найбільша кількість філій КУКу - п’ятнадцять - потрапили до «чорного списку» МОН. «В середньому «такса», за яку обіцяють «зняти всі питання», становить 10 тисяч доларів - за філію, і 50 тисяч доларів США - за інститут, який не позбавлятимуть ліцензії на освітню діяльність. Тому Поплавському озвучили ціну ще «по блату», - веде далі наш співрозмовник. - Зрозуміло, крупним вишам, які свого часу заплатили за отримання ліцензії чималі гроші, просто нікуди діватися - дешевше заплатити. А менші просто будуть змушені закритися.
До речі, тенденцію, хто пристав на пропозиції гінців від МОНу, можна простежити за офіційними провідомленням на сайті Міносвіти. А там, зокрема, деякі з озвучених раніше претендентів на закриття - згодом викреслили з цього переліку».
Приміром, йдеться в офіційних повідомленнях, «знято питання про доцільність подальшого функціонування» з приватного навчального закладу «Донецький інститут соціальної освіти» або «Міжнародного інституту бізнесу». У Міносвіти зміну своєї позиції пояснили, не переймаючись. Виявляється, згадані виші навели «обгрунтовані пояснення щодо подальшого продовження надання якісних освітніх послуг». «Такі пояснення міг надати кожен з вишів, які звинувачують у недобросовісності. Але не кожен міг докласти те, що змусило б інспекторів вважати такі аргументи обгрунтованими - 50 тисяч американських доларів або майже мільйон гривень, якщо йдеться про інститут. До речі, якщо спершу заяву Поплавського сприйняли зі скепсисом, то дуже скоро всі відчули на власній шкурі. Що цікаво, згадана Поплавським чиновниця - навіть після скандалу не соромиться і далі пропонувати свої «послуги», - розповідає один з ректорів на правах анонімності.
Цинізм ситуації полягає у тому, що Неоніла Наконечна, яку Михайло Поплавський та інші ректори звинувачують у вимаганні хабарів, працює у «Навчально-методичному центрі з питань якості освіти». Саме ця структура готує подання на розгляд Акредитаційної комісії України - які ВНЗ слід позбавити ліцензії, а які - ні. Тож чи не дивно, що після заяви Поплавського - саме КУК найбільше страждає від перевірок МОНу. Але важливо інше. Сама пані Наконечна свого часу закінчила Тернопільський експертиментальний інститут і за спеціальністю є… психологом. Свого часу
ЗМІ уже писали, що на момент видачі диплома цей виш не мав права видавати документ такого зразка. Оскільки не мав відповідної ліцензії Міносвіти, що, за іронією долі, у листі на Міносвіти підтвердив цей самий «Навчально-методичний центр з питань якості освіти», де нині працевлаштована пані Наконечна. Тож людина з «липовим» дипломом фактично вирішує - який ВНЗ позбавляти ліцензії. Більше того нині Неоніла Наконечна навчається в університеті «КРОК». Увага, приватної форми власності. Утім жодного(!) підрозділу «КРОКУ» у переліку філій та інститутів, які Міносвіти анонсувало до закриття, не виявилося.
Алексей Кусач
