Как Порошенко сливает Кличко на выборах

Відсутність визначеності в питані політичного альянсу перед місцевими виборами між УДАРом та Солідарністю штовхає команду президента Петра Порошенка до активного розгортання самостійної кампанії. Київ заполонили агітаційні намети партії президента, хоча голова міської організації Солідарності Ігор Кононенко все ще не виключає спільного походу на вибори з Кличком і прямо каже, що Банкова підтримає висунення Кличка на мера. Останній точно не буде покладатися лише на свою партію, про що свідчить утворення двох окремих виборчих штабів: один – для виборів у Київраду, інший – для виборів мера. Це свідчить про те, що у власній партійній платформі Кличко не впевнений, а також може означати і те, що він таки розраховує на підтримку не однієї політичної сили.

Мер також має причини недовіряти і значній частині власної фракції, де зосередилося чимало людей із команди президента, які вже відкрито працюють на результат Солідарності та стежать за балансом інтересів у Києві. Ще б пак! Президент пильно стежить, щоб нічого зайвого не пройшло повз нього.

Яскравим прикладом такого контролю може бути структура постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Голова комісії – Андрій Странніков – лідер «УДАРівців», соратник Кличка; секретар – Георгій Ясинський – молодий бізнесмен, котрий відноситься до «агентів впливу» президента. Ясинський має відношення до будівельного бізнесу, є співзасновником компаній «Хоумленд» і «Фуд онлайн». Його також пов’язують із головою Нацбанку Валерією Гонтарєвою. Як повідомляють ЗМІ, вони мають спільний бізнес – будівельну компанію «Людвинівка 31».

Ясинський став депутатом Київради за списком УДАРу, а деякі колеги-старожили натякають на те, що походить він із досить «непростої» родини. Він періодично навідується в Адміністрацію Президента. Щодо цілей візитів – окрема розмова. Показовою є ситуація з очільниками районних організацій партії. Так, наприклад, Печерський осередок очолює Михайло Терентьєв – соратник Алли Шлапак, котра свого часу була заступником голови фракції Леоніда Черновецького в Київраді. Свій вплив у місті вона ще не розгубила повністю. Стала депутатом як самовисуванець, а своїх підопічних – Михайла Терентьєва та Андрія Андреєва – вона «прилаштувала» в УДАР. Від партії Кличка вони самі і балотувалися до Київради, і стали депутатами. Терентьєв очолював громадську приймальню Шлапак та працював у її штабі на парламентських виборах 2012 року. Тоді ЗМІ звинувачували її в підкупі виборців. Така активна кампанія принесла Шлапак у печерському окрузі 3-тє місце. Тоді вона набрала 18% голосів виборців.

На останніх парламентських виборах вона балотувалася в Одеській області. Там Шлапак не набрала і 3%. На виборах до Київради, незважаючи на самовисування, Шлапак використовувала кольори і стилістику УДАРу в агітаційній продукції. Цим тоді відзначився багато хто, наприклад, Вадим Столар.

Святошинський районний осередок Солідарності очолила Вікторія Муха – людина «любого друга» Олександра Третьякова. В 2013 році була активістом «Третьої Української Республіки» – проекту Юрія Луценка. Соратниця Третьякова брала активну участь у просуванні проекту «Ми – кияни», доля якого на даний момент незрозуміла. Можливо, це мав бути альтернативний проект Банкової на цих виборах у випадку спільного походу Солідарності й Кличка, проте, зараз спостерігаються інші тенденції, – він втратив актуальність.

Не дарма люди, які мають відношення до даного проекту, раптом вплітаються в партійну вертикаль партії президента. Варто зазначити, що депутати звинувачують Муху в кнопкодавстві. Так, депутат Роман Андрейко заявив, що на відеозаписі сесії 11 червня під час голосування за одне з питань «дуже добре видно як Муха В.В. перекладає праву руку з сусідньої депутатської позиції на свою. Я вважаю, що вона голосувала за іншого депутата».

Із Солом’янським районом все і так зрозуміло. Тут панують люди народного депутата Дмитра Андрієвського. Він має строкату політичну біографію. Побував у багатьох партіях: «Наша Україна», «Удар» (подейкують, що його звідти вигнали), «Українська селянсько-демократична партія», яка брала участь у складі різних блоків, «Європейський вибір України», «Команда озимого покоління», «Народний блок Литвина», «Селянський блок Україна», об’єднувався з партією Мороза, став нардепом від «Батьківщини» у 2012 році, а у 2014 – від БПП.
Голова власного виборчого штабу Максим Шкуро очолює районну адміністрацію, а депутат Київради Максим Конобас – районну організацію Солідарності. Конобас володіє «Солом’янським» ринком, друг і соратник Шкуро, тричі був районним депутатом, був головою земельної комісії району. Крім того, членом президентського крила «мега-фракції» можна назвати голову земельної комісії Володимира Прокопіва. Його пов’язують із Сергієм Березенком, який переміг на довиборах у Верховну Раду на 205-му окрузі в Чернігові. Останній був депутатом Київради від Блоку Черновецького. В основному, Прокопів забезпечує контроль Банковій за земельними справами у Києві.

Не секрет, що президентська партія не відзначається вибагливістю в підборі кадрів. Проте, київська команда може слугувати певним шаблоном, який демонструє загальні тенденції. Люди із сумнівним минулим, бізнес-партнери найближчих соратників, забудовники, політичні гастролери, які «кинуть» за першої ліпшої нагоди. Це та політична пропозиція, яку Порошенко формує для киян. Не ліпшою вона була і в 2014 році. Проте це не змінює того, що така кадрова політика демонструє перевагу фінансових інтересів та сумнівної мотивації політичної команди, яка не викликає довіри та буде знову прикриватися брендом для того, щоб забезпечити безбідне майбутнє собі та своїм покровителям.



Олександр Солонько, політичний аналітик, громадський активіст