Украина теряет миллиарды из-за монополии кума Порошенко

Записуйте секрет багатства президентської свити і бідності української держави:

вибираєте прибуткову бізнес-нішу;

віджимаєте в попередніх власників;

приходите до кума (обов’язково Президента країни, інакше не вийде);

ліквідуєте конкурентів і живете казково багатим монополістом.

І це не жарт. За втрачені мільярди прибутку від лотерейного бізнесу в Україні можна було б відкрити півсотні шкіл, дитячих садочків та й на стадіони вистачило б. Але ці гроші зігріли кишені одного зі спонсорів президентської політсили, за сумісництвом – кума. 

Супільний резонанс влада намагається загасити показовими акціями, влаштовуючи публічні облави на “азартні точки” та підпільні казино. Проте така вибіркова боротьба нагадує виставу: закривають один заклад, а виростає десяток нових. Відмінність у тому, що тепер їх контролюють “правильні” люди. Зокрема, компанія “УНЛ”, яка знаходиться у сфері впливу олігарха з оточення нинішнього президента. Журналісти «Фактора» провели власне розслідування і з’ясували, хто стоїть за монополізацією формально забороненої в Україні азартної індустрії.

Гра в одні ворота: спершу – монополізм

Оподаткування всіх видів лотерей 2 роки тому призвело до зменшення обсягу лотерейного ринку в 10 разів. У вересні 2015-го лотерейні оператори “М.С.Л” і “Патріот” були включені у санкційний список, як «проросійські», відповідно це стало підставою для відмови у продовженні ліцензії на діяльність. Патріотичні гасла та «боротьбу з тероризмом» можновладці банально використали для перерозподілу ринку на користь власних кишень. Таким чином, була встановлена монополія компанії “Українські національні лотереї”, яка на той момент володіла лише 5% ринку.

«Раніше компанія УНЛ належала європейським власникам швейцарцю Пітеру Шетті, австрійцям Вулфу Кламмерту і Францу Ренгхоферу, але з незрозумілих причин перейшла в руки офшорів, за якими формально вказані кілька нікому не відомих українських громадян», – журналіст-дослідник Сергій Глушко про загадкову зміну власників компанії УНЛ.

Наслідки монополізації: в 2014 році загальний оборот ринку з трьома операторами (УНЛ, М.С.Л., Патріот) становив 12,5 млрд грн, з яких 500 млн грн податкових відрахувань належали державі. Зараз надходження від єдиного оператора УНЛ ледве дотягують до 30 млн грн. Тобто держава власноруч скоротила свій дохід у 16 разів! За оцінками експертів, втрати податкових надходжень до держбюджету в 2016 році сягають 400 млн грн.

В той же час в країні працюють тисячі підпільних інтернет-казино і тоталізаторів, прикриваючись вивісками державних лотерей. Облави на такі заклади відбуваються регулярно, проте з початку 2016 року винесено всього 3 реальних вироки з адміністративним покаранням у вигляді штрафу. Тому «боротьба з незаконним гральним бізнесом» виглядає як фарс, що ставить за мету відвернути увагу суспільства від реальних проблем.

Нардеп Борислав Береза заявляв, що тільки в Києві оборот нелегальних азартних ігор становить близько 400 млн гривень за місяць. За рік виходить 4,8 млрд. гривень. Для порівняння: річний бюджет на медицину в столиці складає 4,7 млрд. Тобто, якщо вивести дані кошти з тіні, на них можна було б рік безкоштовно лікувати киян. А уявіть, що відбувається в масштабах всієї країни! Зрозуміло, що такі гроші осідають не лише в кишенях «підприємців», а й у тих, хто їх «кришує» – тобто силовиків і держчиновників.

Усі свої: скільки коштує свавілля?

Єдину на лотерейному ринку компанію “Українські національні лотереї” контролює нардеп від «Блока Порошенка», олігарх Олександр Третьяков. Про це повідомляв юрист УНЛ Станіслав Олефіренко наприкінці 2015 року, коментуючи «віджим» компанії: “Йде відверте правове свавілля. Але це свавілля не взято на порожньому місці. Воно йде за підтримки таких народних депутатів як Білоус, як Третьяков”. При чому Третьяков навіть особисто приїжджав в «УНЛ» під час обшуків в компанії. Відповідне відео облетіло українські телеканали, але влада жодним чином на нього не відреагувала. Дохід Третьякова від лотерейного бізнесу оцінюють у 60-90 млн грн. щомісяця, частина з яких йде на потреби фракції БПП, адже олігарх є кумом і давнім другом президента Порошенка. Про монополізацію ринку «любими друзями» прямо заявила і народна депутатка Олександра Кужель в коментарі виданню «Дзеркало тижня».

Екс-власник «УНЛ», швейцарець Пітер Шетті, розповідав «Подробностям», що йому погрожували і навіть надсилали листи з патронами. Формально – аферу провернув Валерій Коваленко, колишній партнер Шетті. Коваленко запропонував переписати «УНЛ» на компанію “Старбелл інвестментс лімітед”, яку контролювала підставна особа, українець, Сергій Піндич. Коваленко виправдовував такий крок неможливістю ведення бізнесу в Україні іноземцями. Надалі Коваленко відмовляв Шетті сплачувати податки, через що виникла сварка. На той момент компанію вже контролювали підставні особи. За словами Шетті, Коваленко пригрозив йому фізичною розправою, прикриваючись могутніми покровителями.

Окрім Третьякова, до них належить тодішній голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Зв’язок Білоуса і УНЛ проходить через директора компанії CBM OIL PLC Романа Сарамаго. Останній в 2014-му працював директором Департаменту забезпечення діяльності служби Державної фіскальної служби України, тобто – безпосередньо під керівництвом Білоуса.

Добре там, де нас нема. Мабуть тому і добре.

В Європі все відбувається зовсім інакше. Там гроші від лотерей держава витрачає на сфери культури, освіти та спорту. Наприклад, естонська державна лотерея Eesti Loto в 2014 році перерахувала в бюджет майже 16 мільйонів євро, що дуже непогано для країни, де живе 1,3 мільйона жителів. Totalizator Sportowy національної лотереї Польщі перерахував 184 мільйонів євро на спорт і культуру. Іспанська лотерея ONCE в 2014 фінансовому році виділила на цілі щодо інтеграції людей з вадами зору в повноцінне суспільне життя 685 мільйонів євро. У Великобританії в Лотерейний фонд можуть звернутися будь-які муніципальні або громадські організації з проханням надати їм кошти на певні потреби (наприклад, будівництво дитячого майданчика або зйомку фільму).

Щодо грального бізнесу, то тут взагалі не існує жодного закону, хоча його прийняття постійно анонсується різними відомствами та окремими депутатами. Оксана Маркарова, перший заступник міністра фінансів України, ще у жовтні 2016 року анонсувала фінальну стадію законопроекту легалізації грального бізнесу. Якщо це дійсно так, тоді чому його вже понад півроку приховують? Адже досі жодні податки не сплачуються, доходи ніким не контролюються.

Складається враження, що владні структури влаштовує така ситуація. Мінфін та фіскали не зважають на недоотримані податки (в бюджеті немає навіть згадки про доходи від лотерей), а правоохоронці лише імітують боротьбу з незаконною діяльністю представників азартної індустрії.

Найбільше бентежить відсутність будь-якої реакції органів влади на суспільний резонанс навколо даної теми. Практично ігнорують її і опозиційні політики. Нині лише ЗМІ намагаються докладати зусиль, аби втрачені мільярди повернулись з кишень олігархів до держбюджету. Без знищення штучно створеної монополії на лотерейному ринку це неможливо.

Кіра Карвіна, “Фактор”