Нещодавно Золотоніську центральну районну лікарню ставили за приклад на усіх центральних телеканалах. Мовляв дієві реформи, європейський шлях.
Але чомусь відійшов на другий план та став забутий опалювальний процес в Центральній районній лікарні.
Звільнившись від «ярма» у вигляді послуг від начебто ненависного для районних політичних кіл КП «Міський Водоканал» (Золотоноша), медичний заклад, окрім нелогічних додаткових витрат, так і не зумів повноцінно забезпечити опалювальний процес у своєму приміщенні дитячої лікарні. Час від часу від пацієнтів скарги на холод таки надходять, а це, наприклад, – і неврологічне, і дитяче відділення, і два центри сімейної медицини. Тим часом прогнозувати як складеться процес постачання тепла в подальшому і чи не отримаємо ми свою локальну Смілу, на сьогодні дуже складно.
Тема сама по собі злободенна, але ще більш цікаво поговорити та, можливо, трохи відкрити завісу доволі тонких стосунків любовного трикутника – ЦРЛ, Райдержадміністрації і постачальника тепла «Альтер Енерджі». Останній, як здається зараз, втілив просто геніальний бізнес-план, який вже можна вивчати в книжках. Тамадував в цьому трикутнику свого часу наш відомий борець із корупцією – народний депутат 197 виборчого округу Владислав Голуб, який свого часу навіть присвятив столичній компанії свій виступ в парламенті. Це, безумовно, дуже важливе державне питання, але й тут політик не минув поскаржитись перед усією країною на місцевих «князьків», що не дають розвиватися ефективним інвесторам. Ні, це не лобіювання, не подумайте нічого поганого. Це, безумовно, більше схоже на щире переймання за середній бізнес та за ефективне використання державних коштів.
Використали ж їх більш ніж ефективно, адже після озвученої у Верховній раді просто-таки стратегічної для країни проблеми, ТОВ «Альтер Енерджі» став фаворитом в питанні постачання тепла на території Золотоніського району. Єдина біда – вартість цього задоволення, яку чомусь дуже не люблять обговорювати ні в кабінетах РДА, ні в приймальні на Садовому проїзді. А математика проста на прикладі тієї ж дитячої лікарні, де дуже ефективний інвестор у 2017 році постачає тепло вартістю 1440 гривень за гігакалорію. Так, вузька і не всім зрозуміла термінологія, яка пересічному читачеві не дає змогу оцінити – багато це чимало. Відповідь на таке питання надає мовчки «Міський Водоканал», здійснюючи теплопостачання в іншій частині лікарні за ціною… 968 гривень!
Тим часом, до прикладу, черкаські бюджетні установи опалюються двома постачальниками за 1103 та 1217 гривень. Тому й подив постійно виникає, чому під час коштовних інформаційних кампаній про «золоті» пісок та сіль у місті, так жодного разу і не пролунали тези про «золоте» тепло у виконанні дуже дружньої для народного депутата районної влади. А ось тут варто ще й нагадати, що за це тепло фактично сплачує і місто, і район. Тобто ми з вами! З наших із вами медичних субвенцій фінансується дуже «ефективна» забаганка господарників. А інакше як забаганкою це і не назвеш, бо, маючи поруч постачальника із ціною 968 гривень, котрий дає роботу місцевим мешканцям і сплачує податки до місцевого бюджету, значно ефективніше платити майже на 70% більше чужим компаніям. Та от чи чужим, зважаючи на такий потужний захист під час виступів у Верховній раді? От тут питання. Але це не лобіювання, ні. І не вимивання коштів із Держбюджету. Це – ефективне управління.
Йдемо далі. На цьому історія успіху не завершується. Тут виникають більш цікаві обставини, які змушують буквально аплодувати стоячи невідомим авторам такого красивого сюжету. За умовою договору між ТОВ «Альтер Енерджі» та Золотоніською ЦРЛ, підписаного ще в червні 2016 року, столична фірма… має право вимагати повернення коштів, витрачених на будівництво котельні! За інформацією джерел в районних кабінетах, така опція повинна була активуватися в разі заборгованості медичної установи перед постачальником. За цією ж інформацію, саме так і сталося близько місяця тому. Відтепер, згідно з новим договором від 20 жовтня цього року, лікарня зобов’язується прийняти у власність та оплатити «окремо розташовану блочно-модульну транспортабельну котельню на альтернативних видах палива». Вже й вартість відома – 1 мільйон 250 тисяч гривень! Та й акт приймання-передачі підписаний.
Але й повернімося до початку тексту. Чому ж холодно? Та тому, що транспортабельний шедевр альтернативного опалення після двох років функціонування дуже часто тепер почав виходити з ладу. Щось постійно ремонтують, комісії збирають. Страждають в цей час звичайні люди.
Що маємо в сухому залишку? Просто енциклопедична історія успіху: зайти на ринок, постачати тепло із власних переносних котелень з рентабельністю 67% (за підрахунками інтернет-видання «Кропива» собівартість виробництва гігакалорії складала 861 грн), примусово продати котельню своєму клієнтові. Чистий збиток для держави, окрім різниці в тарифах, додався ще й вартістю цього обігрівача.
До речі, в Золотоніському районі дислокується ще шість подібних котелень, які в більшості опалюють навчальні заклади. Цікаво, там теж існує така приємна для постачальника опція в договорі? Коли чекати наступні акти приймання-передачі?
Чому бідні? Бо ефективні. В цьому поки що вся наша країна.
вологість:
тиск:
вітер:
