Передвиборчий інформаційний галас викликав багато інформприводів та спричинив багато балачок щодо того чи іншого кандидата в органи влади. З цим вже всі змирились, бо у кожній країні, перед виборами починається боротьба компроматів. Але є і інша сторона бротьби - адміністративна. І це не про застосування адміністративного впливу під час голосування чи підрахунку голосів, а це про анонсування законопоектів, які звучать як благочинні, але на меті мають лише отримати політичний зиск у вигляді відсотків підтримки. Більше того, деякі з них несуть вкрай негативних наслідків для здоров’я громадян.
Наприклад два законопроекти про зміни до Податкового кодексу щодо застосування фіскальних апаратів у суб’єктів господарювання №3853-1 та №3853-2. Здавалось би, позитина інціатива, яка покликана звузити застосування РРО для бізнесу, але насправді, якщо подивитись глибше, реальність трохи інакша. Найбільш ризикованою є фармацевтична галузь у цьому контексті. Наявність касового апарату дає гаратнію, що аптека сплачує податки, її препарати є сертифікованими, а кожен пацієнт може притягнути до відповідальності провізора, який продав неякісний препарат.
Загалом, з моменту повного впровадження реєстраторів розрахункових операцій пройшов рік і результати для країни є дуже позитивними. Закони №128-IX та №129-IX про програмні РРО створили новий прозорий інструмент для сплати податків та ведення бізнесу. Станом на 01.10.2020 відповідно до баз даних Державної податкової служби в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. Це на 17 тис., або на 5% більше, ніж минулого року. Загальна сума продажів, проведених через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд гривень (за відповідний період 2019 року – 867,7 млрд гривень). Тобто, популярність використання цього інструменту сумлінним бізнесом поступово набирає поширення. І це є саме ті зміни, які не потребують втручання та заслуговують на подальшу реалізацію.
Дивлячись на ці показники, ідея зниження застосування РРО виглядає дуже дивною, адже це відкат до старих порядків та норм, і ті народні депутати, які це ініціюють, вірогідно, мають на меті власні інтереси.
Очевидно, що законослухняний бізнес немає нічого проти застосування РРО, адже вони зацікавлені у тому, щоб сплачувати податки у державу. При звуженні застосування цих норм, повернуться “сірі” схеми уникнення податкових відрахувань і держава від цього вратить.
29 жовтня 2020 року Громадська спілка “Аптечна професійна асоціація України” з приводу цих ініціатив провела брифінг, де заявила, що вони, як відповідальний бізнес, не мають нічого проти існування РРО. Більше того, кожен пацієн впевенний, що препарати є якісними і аптеки у цьому зацікавлені.
Як зазначав, директор асоціації Володимир Руденко, впровадження повної фіскалізації посилить контроль за діяльністю інтернет-аптек, спростить роботу фіскальним органам, Держлікслужбі, а від цього виграють споживачі.
А збут фальсифікованих, неякісних лікарських засобів і поширення «сірого» імпорту - все це реалізовувалося в основному через підприємців, які не мають системи обліку (фіскалізації операцій). За інформацією Держлікслужби, на сьогодні кількість фальсифікованих лікзасобів значно скоротилася. Адже лише в разі наявності фіскального чека пацієнт, який отримав неякісні лікарські засоби, може довести, що купив їх у тому чи іншому аптечному закладі.
Присутній на брифінгу Костянтин Холявчук, заступник операційного директора ТОВ "Фармастор" повідомив, що головною метою застосування РРО є не тільки контроль платників податків, а захист прав споживачів. Більше того, це змушує усіх учасників ринку бути законослухняними. Якщо законопроекти №3853-1 та №3853-2 ухвалити, у рази збільшується ризик, що пацієнти отримуватимуть ліки гіршої якості і не зможуть це довести.
“Ми як чесний бізнес, опікуємось проблемами пацієнтів і сплачуємо податки державі. Звуження сфери фіскалізації призведе до негативних налідків”, - додає Холявчук.
В таких чутливих питаннях суспільство має реагувати гостро та миттєво, адже мова йде про національні інтереси кожного. В свою чергу, народні депутати, які покликані представляти інтереси народу, зобов’язані діяти відповідально. Цікаво, чого хочуть досягти ініціатори цих законопроектів: зменшення надходжень до бюджету чи поверненея схем ухилення від сплати податків? Питання не риторичне, і схоже для них власні інтереси куди більш важливі ніж інтереси тих, хто їх обирав. Хоча, вони ще можуть відкликати ці законопроекти, або не голосувати за них. Тоді і буде видно для кого чиї інтереси ближчі.
вологість:
тиск:
вітер:
