Реформа прокуратури це основа розвитку країни - Юрій Трач

Член партії «Національна платформа» Юрій Трач розповів ряд пропозицій за реформою прокуратури в ефірі Ідеаліст Медіа. Тавкож під час дискусії: Адвокати Анатолій Яровий, Юрій Трач та Олексій Бебель деталізують проблеми реформування прокуратури, розглядають базові питання подібного процесу: з якою метою це робиться і чи є сили це зробити?

​

Напомним, що раніше відбулося засідання «Комітету партії», де обговорювалися наступні блоки програм. Ми від редакцій надаємо ці блоки для Вас

Однією з базових ідей партії «Національна платформа» є побудова правової системи європейського зразка, де права і свободи людини й громадянина захищаються незалежно від його соціального статусу, матеріального достатку чи інших умов. Єдиним регулятором відносин усередині суспільства та між державою й суспільством є, і мають бути, виключно норми права, а їхня дія має поширюватись на всіх однаково. Доводиться визнати, що в Україні досі часто авторитет посади переважає над авторитетом права. 

Необхідно позбутись історичних рудиментів, коли чиновник має привілейовані права й уникає відповідальності за проступки чи злочини. Усі повинні бути рівними перед законом, і прикладом у цьому мають бути насамперед представники влади. 

Реформа Національної поліції перебуває на старті й ще не завершена. Правоохоронні органи часто є залежними від політичної кон’юнктури та не завжди виконують роль захисників правопорядку. Справжня реорганізація силових і слідчих органів полягає в побудові громадяноцентричних інституцій, які виховують порядних та професійних фахівців, що стоять на сторожі правопорядку. Доброчесність, порядність і гуманність має стати візитівкою працівників правоохоронної системи. Оскільки Міністерству внутрішніх справ підпорядковані Нацполіція, Нацгвардія, ДСНС, це дає міністрові надважливі повноваження та створює загрози використання цих повноважень із політичною метою.

Керівництвом правоохоронних органів мають бути не політики, а висококласні, досвідчені фахівці, що не використовують державні органи для політичної боротьби, підняття рейтингів або як власний бізнес. Разом із тим, держава має сприяти взаємоповазі між суспільством і правоохоронними органами та не протиставляти їх одне одному. 

З отриманням Україною незалежності в політичній системі, правоохоронних органів і всього державного апарату постійно виявляються корупційні скандали. Це негативно впливало на життя громадян і позиції України в міжнародних рейтингах сприйняття корупції. Починаючи з 2014 року, в Україні створено декілька спеціалізованих інституцій, які мали подолати це ганебне явище. Але роки їхньої діяльності показали, що ці органи потрапили в залежність від політичної кон’юнктури, а скандали, у яких відзначилися деякі з керівників цих органів, ще більше підірвали довіру до них. Водночас ми бачимо, що такі країни, як США, Франція, Німеччина та Велика Британія, не потребують Стокорупційного суду, оскільки в них всі суди є такими. Таким чином, для ефективної боротьби з корупцією необхідні політична воля й реформовані правоохоронні органи, які мають повноваження, але побудовані за новими принципами. Украй важливо забезпечити незалежність правоохоронних органів від будь-якого впливу, щоб вони могли виконувати безпосередньо свої функції без огляду на політичну кон’юнктуру чи партійні настрої в парламенті.

Довіра суспільства до суду є досить низькою. Судді, яких призначають політики, стають залежними від їхньої волі й чинять правосуддя на угоду їм, а не законові. Орган, який призначає та має колосальний впливає на суддів – Вища кваліфікаційна комісія суддів, але і даний орган теж відчуває політичний тиск. Громадська рада доброчесності виступає додатковим фільтром, який часто блокує професійні кадри без необхідної аргументації. Законодавство про судоустрій не дає чітких критеріїв оцінки кваліфікації суддів. Змінити ситуацію дозволить виборність судді в кожній окремій громаді на конкретний період, тоді суддя буде змушений заслуговувати довіру населення справедливим судом. Саме громадське, а не політичне делегування функцій вирішення спорів дозволить відновити довіру до суду. Заразом це дозволить відсіяти тих претендентів на суддівську мантію, які мають скандальну репутацію або помічені в хабарництві.

Суд не може бути інструментом у руках політиків або еліт. «Телефонне право» має зникнути з судової системи. Окрім високої зарплати, судді повинні мати відмінну репутацію та відповідати перед законом за корупцію чи упередженість. Судді зобов’язані виносити рішення виключно на основі зібраних доказів і норм закону, а не ґрунтуючись на особистому зиску, політичних указівках чи матеріальній вигоді. Виконавчі служби мають орієнтуватися на збільшення кількості виконаних рішень суду, саме це допоможе ствердити віру громадян у невідворотність настання покарання.

Сьогодні адвокати стикаються з низкою проблем, що унеможливлюють надання правозахисних послуг. Сучасні українські реалії позначено такими явищами, як ненадання адвокатам доступу до їхніх клієнтів або створення адвокатові перешкод щодо доступу до матеріалів справи. Крім цього, адвокати регулярно фіксують втручання в конфіденційне спілкування з клієнтом і порушення статусу адвоката в кримінальному провадженні. До того ж може відбуватися тиск на адвокатський бізнес, коли проводяться обшуки й вилучається інформація, яка становить адвокатську таємницю. Незахищений адвокат не може здійснювати надійний захист клієнта.

Умови утримання підозрюваних і засуджених осіб є такими, що ламають психіку й породжують асоціальну поведінку на волі після відбування покарання. Часто на одне ліжко розраховується по декілька осіб. Багато з тих, хто на час слідства перебуває в СІЗО, стикається з тортурами, тиском адміністрації закладу й жорсткою ієрархією в колективі, підтримуваною адміністрацією.  Водночас адаптації, соціалізації та інтеграції в соціум таких осіб фактично не відбувається. Пенітенціарна система має слугувати місцем не тільки покарання за скоєння злочинів, а й перевиховання. Умови тримання підозрюваних у слідчих ізоляторах і засуджених, які відбувають покарання, повинні відповідати європейським стандартам. Кожній особі має бути забезпечено окреме ліжко, простір, нормальні умови, медичне обслуговування та психологічна підтримка. 

Як єдиний орган, що не відноситься до жодної з гілок влади, прокуратура має наглядати за дотриманням прав. У 2016 році, коли відбулась реформа, крім наглядових функцій, прокуратура отримала функцію процесуального керівництва й підтримки публічного обвинувачення в суді. Але реформа не мала якихось значних результатів, зважаючи на явну політичну ангажованість. За останні роки регулярно змінюються генеральні прокурори, які в більшості випадків, були  був політично залежними. Попри те, що зміни торкнулися й системи відбору керівників місцевих відділів прокуратури, поки триває їхня підготовка і свою ефективність вони не продемонстрували. Незалежність органів прокуратури – запорука ефективного нагляду за правовим полем.

• Аполітичність правоохоронних органів;
• Аполітичність прокуратури;
• Культивування взаємоповаги й співпраці між поліцією та суспільством;
• Заснування інституту окружних шерифів, які обираються громадою на визначений термін;
• Кримінальна відповідальність за визнання статусу «злодія в законі»  як основоположний елемент боротьби з організованою злочинністю;
• У відповіднення судової практики до міжнародних стандартів;
• Усунення політиків від процесу формування складу судів;
• Запровадження виборності суддів нижчих рівнів. За таких умов кожна громада має самостійно обирати авторитетну людину, яка буде здійснювати правосуддя у цій громаді. Судді мають бути відкритими й неупередженими;
• Гарантія незалежності Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
• Європейська система арбітражного та третейського судочинства;
• Законодавче закріплення визначених критеріїв кваліфікації та доброчесності суддів;
• Прозоре регулярне проходження поліграфу для суддів;
• Покрокова програма боротьби з рейдерством та захисту прав власності;
• Фінансування виконавчих служб відповідно до кількості виконаних рішень;
• Прозора й відкрита для громадськості діяльність виправних закладів;
• Викорінення жорсткої ієрархії в колоніях, тюрмах та органах досудового слідства, натомість побудова добропорядних і дружніх стосунків між засудженими;
• Адаптація засуджених до соціуму після відбування покарання, пільги для роботодавців за прийом на роботу колишніх засуджених;
• Гарантія адвокатської діяльності;
• Забезпечення правового паритету адвоката й державного чиновника;
• Забезпечення конфіденційності та невтручання в матеріали, що становлять адвокатську таємницю;
• Повний доступ уповноваженого з прав людини до засуджених у колоніях; 
• Усебічна пропаганда правового й законослухняного стилю життя для ув’язнених;
• Медичне обслуговування засуджених за європейськими стандартами;
• Підтримка навчальних заходів щодо надання освіти ув’язненим;
• Створення єдиної Стокорупційної стратегії;
• Запровадження методу провокації хабарів для держслужбовців за-для ефективного виявлення потенційних хабарників;
• Урівняння відповідальності як за отримання хабаря, так і за пропозицію;
• Повноцінна перевірка роботи новостворених Стокорупційних органів та їхньої ефективності;
• Ухвалення Закону Україну «Про лобіювання» як методі боротьби з корупцією;
• Тісна співпраця з європейськими правоохоронними органами.