На курсах підвищення кваліфікації для державних службовців центральних органів виконавчої влади лектор відмовляється виступати українською. На жаль, мої неодноразові прохання перейти на українську були проігноровані.
Інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіо і преси, скажіть, які ще закони потрібно ухвалити, щоб на 30-му році незалежності не принижуватися і не випрошувати лекцію державною мовою, перебуваючи на державній службі? Щоб не писати вам публічних дописів?
Якщо викладач вищої категорії Михайло Геннадійович Лєбєдєв не може виступати українською, та ще й має нахабство казати, що лекцію він читає російською, бо “українською мовою відсутні терміни” – це називається профнепридатність. Нехай іде на навчання і вивчає терміни, а поки не вивчиться – він не може читати лекції для працівників центральних органів виконавчої влади.
Уповноважений із захисту державної мови, будь ласка, зверніть увагу на те, що навчання державних службовців російською мовою – це неприпустимо.
P. S. Звісно, що я підготую офіційне звернення на Уповноваженого із захисту державної мови. Якщо таке відбувається у Києві, на курсах для державних службовців в установі, засновником якої є Державний комітет телебачення і радіомовлення України – уявіть, що відбувається десь на Харківщині чи Луганщині.
Ця історія ще раз доводить, наскільки важливі штрафи і стягнення. Без них ми ще 30 років будемо у своїй державі як безправна нацменшина.
Павло Подобєд,
історик, громадський діяч, співробітник Українського інституту національної пам’яті