Коли впаде Південний міст?

Це резонансне питання все частіше лунає в столичних пабліках у дописах екологічних організацій від київських активістів коли йдеться про підводне родовище піску на Дніпрі - “Осокори”. Влада поки що вперто намагається не помічати цієї проблеми. Можливо, щедрі та імениті бенефіціари пісочного бізнесу намагаються уберегти цю годівничку від громадської уваги і це дається взнаки. А тим часом ситуація набуває загрозливих і скандальних форм.

Зростає суспільний інтерес до видобутку піску на річці Дніпро в акваторії міста Києва в заповідній охоронній зоні в безпосередній близькості до каскаду мостів. Виникають численні питання до чиновників, адже є пряма загроза стратегічним мостам столиці через Дніпро. І першим в черзі на потенційну катастрофу – найближчий Південний міст, до якого від «маріїнських» проваль родовища вже менше 3-х км.

За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, ями, які утворюються по дну Дніпра, пов'язані, в основному, з забором ґрунту для будівельних потреб. Їх переміщення залежить від швидкості течії, повеней, витрат води на побутові потреби, інтенсивності судноплавства тощо. Безпечна відстань місця штучного поглиблення дна до опор моста може коливатись. За результатами проведеного підводного обстеження руслових опор Південного мосту через Дніпро найбільша глибина в районі п’ятої опори зараз становить 11 м, - тому за усіма технічними приписами безпечна відстань має коливатися від трьох до двадцяти кілометрів. Дослідження також вказують і на постійний процес донних розмивів біля опор Південного мосту. Таким чином, при густо розташованих київських мостах забір грунту з акваторії може являти загрозу для будь-якого мосту Києва.

Також, в процесі агресивного видобутку в цьому родовищі вимивається ґрунт та пісок під каналізаційними трубами розташованої тут системи Київводоканалу, яка прокладена майже 70 років тому. Труби в аварійному стані, що може призвести до їх руйнації і загроза більш ніж реальна! У прицілі реальних ризиків і газотранспортна система під високим тиском, яка проходить поруч.

Як цей полігон з видобутку піску зміг прописатися в охоронній ландшафтній зоні? Тут заборонені капітальне будівництво і роботи, що впливають на ландшафт. Поруч унікальний Жуків Острів, який теж має охоронний статус. Численні журналістські розслідування щодо того хто саме стоїть за цим пісочним шкідництвом завжди виходили на офшорну фірму «Сенд контракт». З реєстру відомо, що компанію заснували ЖК “Кибальчича” - структура афілійована зі скандальною будівельною групою “Фундамент” нардепа Андрія Пузійчука та Elioris Company Limited, зареєстрованої на Сейшелах.  

Групу “Фундамент” видання “Наші гроші” пов’язувало з заступником КМДА В’ячеславом Непопом. «Дозвіл на гідронамив отримано ними у 2019 року за загадкових та утаємничених обставин, адже Жуків острів і його акваторія належать до зони охоронюваного ландшафту з особливим статусом. Без тиску й корупції реалізувати таке однозначно неможливо», - впевнені журналісти.

Пояснює ситуацію і керівниця київської громадської організації «Екологічна сім’я» Світлана Бутко, - «Місцеві постійно б’ють на сполох. Наприклад, обурені від самого початку дачники «Осокорків» протестували проти такого небезпечного сусідства і надання дозволу на розробку родовища. Після спроб достукатися до правоохоронців вони звернулися по допомогу до нашої громадської організації. Насправді, незручностей вистачає. Це гуркіт і отруйні вихлопи від річкового транспорту, і проблема літнього купання, і масова щорічна загибель риби. Що особливо хвилює людей, так це утворення величезних ям, які в перспективі можуть спричинитися до сповзання берегової лінії пляжів. Люди зараз рішучо налаштовані вимагати забрати дозвіл на таку згубну для екології та людей діяльність. Вони десятки раз викликали поліцію, коли земснаряд працював навпроти їхніх ділянок. Поліція фіксувала, але роботи тривали і надалі. Терпець в багатьох людей вже урвався! Тепер їхня головна мета взагалі заборонити гідронамив піску в межах заповідної акваторії Києва. Бо інакше, екологічна катастрофа для Дніпра неминуча. На нашому сайті https://eco-family.in.ua/ є контакти – якщо вам болить доля Дніпра і Києва – приєднуйтеся!».

За інформацією Інспекційного порталу перевірку родовища “Осокори” було проведено у грудні 2021 року за дорученням прем’єр-міністра Деніса Шмигаля. В результаті у ТОВ “Сенд Контракт” виявлено чимало порушень. Зокрема, вони не надали документи з проведення моніторингу оточуючого середовища в зоні видобутку, не було й узгодження робочого проєкту промислової розробки з центральним виконавчим органом влади, що реалізує держполітику з охорони праці. Також відсутній був і акт про передачу родовища “Осокори” для промвикористання за участю представників геоконтролю та гірського нагляду тощо. Зафіксовано чимало й інших серйозних порушень. Так, за наявної відкритої інформації за користування надрами ця компанія заплатила у 2020 році сміхотворну суму - 3,03 тис. гривень рентних платежів.

Але поки що звернення і запити громадськості не знаходять відповідного розуміння серед можновладців та правоохоронних органів. Як от останнє звернення до т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця щодо видачі спецдозволів на користування надрами з грубими порушеннями і ігноруванням наявності загроз для довкілля і населення поки що не призвели до відповідної реакції чиновників.

Екологи та громадські активісти вимагають вжити заходів щодо недопущення масштабної техногенної катастрофи. Вони просять перевірити наявні факти та ризики, а також і дії посадових осіб на предмет порушення вимог законодавства при наданні спецдозволу ТОВ "Сенд контракт". Зрозуміло, що подальший видобуток піску з цієї ділянки Дніпра становить реальну загрозу пошкодженню та руйнуванню мостів, інженерних комунікацій і може призвести до великої кількості людських жертв, колапсу транспортного сполучення через Дніпро, заподіянню шкоди навколишньому середовищу тощо. З метою запобігання біді необхідно не допустити подальший видобуток піску в безпосередній близькості до Південного мосту та техногенних комунікацій. 

Чому тут не проведені додаткові дослідження щодо безпечності видобутку піску? Чому чиновники погодили надання спецдозволів при наявності повідомлень про можливі наслідки для мостів та інженерних комунікацій? Хто кришує цю діяльність попри спротив громади?

Чи є в чиновників відповіді на ці питання буде зрозуміло вже найближчим часом. Але відступати місцеві жителі й активісти, за їхніми ж словами, не збираються.