ТОЛЬКО ЧТО

2022.10.21

Посіпаки Кремля: на Закарпатті місцеві колаборанти спонсорують російську армію. Частина 1

Picture

В той час коли українські вояки гинуть захищаючи Батьківщину від ворога, а ракети російських окупантів нищать будинки мирних українських громадян та критичну інфраструктуру проросійські ділки та корупціонери не втрачають можливості нажитися. В Ужгороді міський голова Андріїв в змові з місцевими контрабандистами та проросійськими бізнесменами хочуть “приватизувати” підконтрольними фірмами землю місцевого заводу.

Після повномасштабного російського вторгнення Закарпаття залишається відносно безпечним регіоном в глибокому тилу та приймає тисячі біженців з прифронтових районів України. Але навіть в той час, коли вояки ЗСУ героїчно боронять Україну від рашистських загарбників, на Закарпатті не вщухають корупційні скандали.

Мова йде про місто Ужгород, де 50 років тому, ще за радянських часів буд збудований завод “Ужгородприлад”. Після розпаду СРСР перейшов до приватних власників та почав працювати як ПАТ “Модуль”. Раніше це підприємство виробляло газові конвектори, та давало роботу тисячам ужгородців. А з 2019 року навколо заводу не вщухає скандал - місцева влада незаконно порушуючи Земельний кодекс України вирішила приватизувати землю на котрій розташований завод та віддати її під забудову. Ділянка заводу має площу 12 га, та розташована недалеко біля парку та річки Уж, тож є доволі ласим шматком для забудовників. Ціна на неї майже як в Києві - 15 млн доларів. Однак сама земля не належить приватному акціонерному товариству, а є власністю громади Ужгороду. 

Численні журналістські розслідування показали, що за схемами привласнення землі стоїть фінансово-промислова група, що належить ужгородському міському голові Богдану Андріїву та його брату. Колишній регіонал та антимайданівець Андріїв через підставні компанії вирішив прибрати до рук землю через підставні фірми та змінити її цільове призначення під житлову забудову.

Однак через протидію ветеранів АТО та громадських активістів схему було припинено. Ветерани війни на Донбасі, виступають проти того, щоб нахабні прокремлівські ділки роздерибанили землю громади, та натомість пропонують побудувати на території заводу центр реабілітації для наших військових. Однак це йде врозріз з планами бізнесменів, орієнтованих на путінську Росію та корумпованих чиновників, котрим твердий кеш набагато цікавіший ніж інтереси якихось там українських військових.

Земельний дерибан в Ужгороді

Завод “Модуль” як і інший завод в Ужгороді “Електродвигун” ще в 90-ті роки перейшов у приватну власність. Його головним акціонером став Йожеф Горват, котрий почав розвивати цей завод зі своїм сином. Однак в Горват-старший женився вдруге на Мар’яні Пушкаш. Після того як у мачухи з сином не склалися відносини, Горвата-молодшого виштовхнули з бізнесу та відкрили на нього кримінальну справу. Після цього чоловік був змушений доводити свою невинуватість в суді майже 10 років. Зараз він безрезультатно намагається повернути своє майно через суди та притягнути до відповідальності тих хто відібрав його майно.

Щодо самого заводу “Модуль” то вже у 2019 він відійшов доньці Горвата-старшого Анжеліці Матяш, котра живе в Угорщині та є громадянкою цієї країни. З того моменту як вона очолила підприємство бізнес в неї не пішов: якщо у 2018 експорт продукції “Модуля” складав 20 млн гривень, то вже у 2019 це було нуль гривень.Також почали скорочувати працівників заводу. Місцеві мешканці вважають, що власники вирішили умисно довести завод до банкрутства, щоб потім реалізувати землю на якій він стоїть.

Хоча певні спроби роздерибанити землю на якій стоїть “Модуль” були з 2016 року, у 2019 ця історія заграла новими барвами. У квітні 2019 на позачерговій сесії міська рада вирішила розділити землю “Модуля” на 6 ділянок одна площею 7,2 га – заводу, а решта п'ять, площею майже 6,5 га та передати ці ділянки 5 приватним організаціям. На цій же сесії планувалося надати вказаним п’яти організаціям дозвіл на забудову ділянок.

За схемою сам керівництво заводу передало невеликі споруди заводу п’яти компаніям: ТОВ “Інвестгруп К”, ТОВ “Інвестгруп К-1”, ТОВ “Інвестгруп К-2”, ТОВ “Інвестгруп К-3” та ПП “Ротор”. Серед засновників цих компаній значилась власниця заводу Матяш, а також Валентин Стельмах, котрий за даними журналістського розслідування є довіреною особою Михайла Кречка, котрий є сином Йосипа Кречка - давнього бізнес-партнера братів Богдана та Андрія Андрієвих. Також Стальмах працював в Прат “Закарпатавтотрасн”, котра входила до бізнесової-орбіти братів Андріївих. В засновниках фірм-прокладок ще фігурує Олександр Букатко, котрий водночас є виконуючим обов’язки керівника “Модуля”.

В дерибан втрутилась громадськість та ветерани АТО, котрі домоглися розголосу цієї історії, що змусило правоохоронців розслідувати справу. Однак вже у 2021 депутати знову намагалися передати землю вказаним юрособам, не зважаючи на розслідування.

Богдан Андріїв є доволі одіозною фігурою. В 90-ті він працював на Закарпатській митниці, де доріс до начальника відділу по боротьбі з контрабандою. Після цього він зайнявся бізнесом. Якщо враховувати корупційні скандали, які супроводжували Закарпатську митницю усі минулі роки, неважко здогадатись як Андріїв заробив свій стартовий капітал.

У 2010 Андріїв став депутатом Ужгородської міської ради від “Партії Регіонів“, а під час Революції Гідності активно підтримував “Антимайдан”. У 2019 Андріїв балотувався до Верховної Ради від “Опозиційного блоку”. За час своєї каденції на посаді міського голови Андріїв неодноразово потрапляв у корупційні скандали та був фігурантом кримінальних справ. Так у 2017 перший заступник Андріїва Іштван Цап був затриманий Прокуратурою та СБУ оскільки вимагав хабаря у підприємця, а вже в 2018 прокуратура оголосила підозру самому Андріїву в тому, що він вкрав 6,5 млн гривень, котрі мали піти на реконструкції культурно-історичного центру "Совине гніздо". Однак Андріїв невдовзі вийшов на свободу сплативши заставу, а згодом і переобрався на другий строк. Не дивно, що людина з такою багатою біографією потрапила до чергового корупційного скандалу

Міжнародний кримінальний синдикат

Іншим ужгородським заводом “Електродвигун” володіє зараз вже згадана нами Мар’яна Пушкаш. В минулі роки вона була пов’язана з міжнародним злочинним синдикатом, котрий відмивав гроші для російських корупціонерів, та бандитів зі всієї східної Європи. Рідна донька Мар’яни Пушкаш Інна є невісткою злочинця міжнародного масштабу Отто Гуйбера, котрий в 90-ті створив свою злочинну імперію.

В 1997 році Гуйбер заснував на острові Сент-Вінсент та Гренадіни в Карибському морі компанію Loyal Bank, а згодом відкрив офіс банку в Будапешті. Цей банк засвітився в Panama Papers своїми тісними зв’язками з компанією Mossac Fonseca, котра стала відома завдяки гучному скандалу пов’язаному з відмиванням коштів.

У Гуйбера було близько 60 тисяч клієнтів, серед котрих було багато росіян. Mossack Fonseca рекомендувала своїм клієнтам Loyal Bank, зокрема тому, що при відкритті рахунку банк не вимагав особистої присутності.. Достатньо було лишень надіслати відскановані документи. Банк також не вимагав у клієнтів розкривати своїх кінцевих бенефіціарів, що зазвичай є поширеною практикою протидії відмиванню брудних коштів.

Згодом, журналісти-розслідувачі виявили, що Loyal Bank був причетний до відмивання грошей болгарських наркоторговців братів Божилових, а також засвітився в оборудках з державним боргом Росії. Не виключено, що Гуйбер обслуговував і російських корупціонерів та бандитів.

Резонанс викликав інтерес до цієї компанії з боку міністерства юстиції США та у 2018 році за вироком американського суду в банку відкликами ліцензію та ліквідували. Сам Гуйбер востаннє засвітився у 2015, коли намагався продати банками мідні злитки під виглядом золотих і з того часу він зник.

За інформацією отриманою нами від осіб близьких до родини Горватів, Гуйберт тримав з Пушкаш зв’язок та до 2010 неодноразово навідувався на Закарпаття. Звісно така особа не могла не потрапити до поля зору спецслужб. Тим більше своєю нинішньою проросійською політикою та риторикою про “Велику Угорщину” угорська влада та угорський вплив на Закарпаття вже давно викликає питання у Служби безпеки України. Однак ні Мар’яна Пушкаш, ні громадянка Угорщини Анжеліка Матяш, ані їх участь в оборудках пов’язаних з дерибаном землі та знищенням українських підприємств таких жодних питань у СБУ не викликали. Мало того, за словами нашого джерела в оборудках навколо заводу мало свій інтерес і керівництво СБУ. Щоправда, інтерес той був не професійним, а корупційним, бо саме вони покривали земельний дерибан в Ужгороді та інші оборудки власників місцевих заводів, але про це іншим разом.

Далі буде…

Больше новостей из этой рубрики

Читайте Также

все новости из этой рубрики

Маразмарий

СТЕНКА НА СТЕНКУ