Здоров’я ендокринної системи: проблеми і методи їх вирішення

Індокринна система — одна з найвразливіших систем організму, яка реагує як на зовнішні, так і на внутрішні стани людини, та здатна провокувати зміни в інших органах.

Про особливості роботи ендокринної системи, її захворювання, фактори впливу на її здоров’я та взаємозв’язок зі станом молочних залоз журналісти БФ “Квітна” розпитали у дорослого та дитячого ендокринолога Діни Крилової. Також лікар розповіла про нові, спричинені російсько-українською війною виклики для ендокринної системи і способи їх подолання в Україні та за кордоном.

Ендокринні захворювання та їхні симптоми

Доволі часто ендокринологію асоціюють із захворюваннями виключно щитоподібної залози або станом цукрового діабету. Та насправді, лікар-ендокринолог займається діагностикою та лікуванням захворювань, пов’язаних із залозами внутрішньої секреції, а саме: щитоподібної залози, підшлункової залози, яєчок, яєчників, гіпоталамусу, гіпофізу, паращитоподібної залози, наднирників. Адже залоз, які виробляють гормони, дуже багато. Тож, лікар-ендокринолог компетентний у багатьох різних захворюваннях.

Та перш ніж потрапити на прийом до лікаря-ендокринолога, зазвичай людині необхідно звернутися до сімейного лікаря. Оскільки саме цей спеціаліст, судячи з симптомів пацієнта, визначає до якого вузькоспеціалізованого лікаря потрібно направити пацієнта. Водночас є основні скарги, які часто вказують на негаразди з ендокринною системою. До них належать:

швидке збільшення чи зменшення ваги;
передчасне статеве дозрівання у дітей;
різкий стрибок зросту або його сповільнення;
порушення менструального циклу;
надмірне оволосіння та акнеподібні висипання;
відчуття “комка” в горлі.

Також є симптоми, характерні при цукровому діабеті, а саме:

постійне почуття спраги;
часте сечовиділення;
наявна надлишкова вага та ожиріння при цукровому діабеті ІІ типу;
швидке схуднення, характерне для цукрового діабету I типу.

Водночас потрібно пам’ятати, що ендокринні захворювання проходять з неспецифічними проявами, які можуть стосуватися великої кількості й інших систем. Наприклад: часті головні болі у тандемі з погіршенням зору, підвищена втомлюваність і слабкість, сонливість та порушення сну, різкі перепади настрою, втрата волосся і ламкість нігтів.

Методи діагностики ендокринної системи

Для виявлення того чи іншого захворювання ендокринної системи лікар в першу чергу застосовує лабораторні методи досліджень: аналізи крові на гормони, мікроелементи, вітаміни та електроліти, а також біохімічні аналізи крові, до яких входять печінкові та ниркові проби.

Також широко застосовуються інструментальні методи обстеження, а саме: ультразвукові дослідження, МРТ та КТ.

Причини розвитку ендокринних розладів

На здоров’я ендокринної системи впливають різні фактори, але основними серед них є:

Стресові ситуації. Після перенесеного потужного стресу ендокринні захворювання часто маніфестують.
Генетичний фактор. Якщо в сім’ї хтось хворів на цукровий діабет чи аутоімунний тереоїдит, захворювання може успадкувати кровний родич.
Вроджені проблеми. Вони виникають внаслідок ембріональних порушень.
Інфекційні захворювання.
“Погрішності” в харчуванні.
Порушення режиму сну і бадьорості.
Недостатня фізична активність.

Тож, коли людина приходить до лікаря-ендокринолога зі скаргами на самопочуття, спеціаліст в першу чергу має звертати увагу на спадковість, умови праці та спосіб життя пацієнта.

Взаємозв’язок розладів ендокринної системи і появи захворювань інших органів

Наш організм є цілісним і захворювання інших систем можуть впливати на появу ендокринних хвороб, а негаразди ендокринної системи можуть провокувати розвиток захворювань в інших органах. Наприклад, розвиток цукрового діабету може впливати на стан здоров’я очей, нервової та серцево-судинної систем. Щитоподібна залоза може викликати фібриляції.

Окрім цього ендокринна система виділяє певні гормони, які діють на стан молочної залози. До них відносяться пролактин, окситоцин, статеві гормони, гормони щитоподібної залози та наднирників. Вони всі можуть впливати на появу патологій молочних залоз, де найбільш поширеним є стан гіпорпролактинемії. Це захворювання, яке проявляється порушенням менструального циклу, виділеннями з молочних залоз та нагрубанням грудей. Також гормони здатні провокувати розвиток пухлинних утворень в грудях — гормон продукуючої пухлини молочних залоз. Хоча це — непоширені випадки.

Війна і здоров’я ендокринної системи

Війна в Україні негативно вплинула на життя та здоров’я багатьох наших громадян. Адже стреси та переживання, перебування в холодних бомбосховищах, відсутність нормального харчування, нервові переїзди у нові середовища й акліматизація — це фактори, які можуть нашкодити злагодженій роботі ендокринної системи.

Наприклад, якщо людина сильно стресує, то гормональна та ендокринна системи можуть реагувати порушеннями менструального циклу, різкою зміною ваги, проблемами зі щитоподібною залозою та маніфестацією таких захворювань як цукровий діабет, аутоімунний тереоїдит, захворювання наднирників тощо.

І от зараз ми маємо багато звернень з приводу негараздів з ментальним здоров’ям: тривоги, депресії, перепади настрою, бажання їсти більше солодкого, просто їсти більше, щоб заїсти стреси і тому подібне. Також у пацієнтів з цукровим діабетом спостерігаються різкі зміни рівня цукру в крові за рахунок стресової гіперглікемії.

Тому окрім прийому пацієнта в кабінеті, ми здійснюємо і онлайн консультування, аби тримати на контролі показники аналізів пацієнтів з діабетом. Надаємо їм рекомендації по тетрації дози цукрознижуючих препаратів, а також консультуємо, як вплинути на причинний фактор — зменшення хронічного стресу.

Намагаємося підтримувати зв’язок і з пацієнтами, які зараз знаходяться за кордоном. Адже, як я вже казала, стрес від вимушеного переїзду може спровокувати підвищення рівня цукру в крові. Водночас хочу зауважити, що є відмінності між протоколом лікування діабету в Україні та багатьох європейських країнах. У нас раніше використовувалися і досить часто використовуються й нині людські інсуліни, а в країнах з розвиненою медициною — аналогові інсуліни. Вони є сучасними, добре переносяться і гарно тримають компенсацію захворювання. Але аналогові інсуліни дорожчі, ніж людські, раніше їх не можна було отримати в рамках програми “Доступні ліки” в Україні й більшість лікарів “старої школи” навчені підбирати і титрувати дозу саме людських інсулінів. Тому перехід на європейські протоколи лікування переселенцям з України мають піти лише на користь.

Окрім різкого погіршення здоров’я пацієнтів через війну, ми зіштовхнулися також з великими складнощами в отриманні лікування інсулінозалежних людей. Ця проблема дуже гостро стояла на початку повномасштабного наступу росії на Україну. Але завдяки волонтерам, країнам-партнерам, фармкомпаніям, людям, які виїхали за кордон і допомагали звідти, вдалося стабілізувати ситуацію на підконтрольній території України і здійснювати доставку інсулінів у ті зони, де пацієнти з діабетом не мають доступу до медицини. Велика вдячність від мене кожній людині, яка допомагала і продовжує це робити й зараз.

Сьогодні ми вже не маємо тих проблем і часом навіть не пацієнти шукають ліки, а медики шукають пацієнтів, які потребують інсуліну, аби передати їм ліки, які понадходили до медичних закладів великими партіями.

Методи профілактики захворювань ендокринної системи

Методи профілактики захворювань ендокринної системи є досить банальними, та водночас фундаментальними:

збалансоване харчування;
щоденна фізична активність;
повноцінний сон;
уникання стресових ситуацій;
для мешканців України також важливим є вживання йодованої солі та препаратів, як основа профілактики йододифіцитних захворювань.

Для людей, які перебувають в групі ризику (спадковість, анамнез, прийом певних медикаментів) потрібно підбирати індивідуальні методи профілактики.

Також існують профілактичні скринінги, які допомагають тримати під контролем здоров’я ендокринної системи, а саме:

— Базові щорічні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, біохімічні обстеження) та визначення рівня цукру і феритину (заліза) в крові.

— Регулярні інструментальні обстеження, які потрібно здійснювати раз на рік, якщо лікар не призначить інакше: