По званию «справа Артеку» позпочала в жовтні року 2009 года, коли депутат Вадим Колесніченко (от тогдашней фракции Партии регионов) оприлюднив у ЗМІ інформацію щодо нібито зґвалтування дітей у дитяучому таборі депутатов "Артек", до якого народній прайборіці "Артеків". Под званием тоді потрапили вітчим дітей - потерпілих, главный редактор журнала "Артек" Дмитро Полюхович, генеральный директор табора, головний лікар, один священник и один депутат от фракции БЮТ. Дали у ЗМІ появилась информация про те, что до цієї исправить могут бути причетні че депутаты от Блока Юлии Тимошенко - Сергий Терьохин, Виктор Уколов, Руслан Богдан и можно двое депутатов от блока Наша Украина Виктора Ющенко. Справа тоді дистал гучний розголос саме після початно-президентской выборки кампании, хоча тягнулся більше двох років.
Вже у жовтні 2011 року Центральный апарат Міністерства внутренних справ прийняв постанову прокриття справи за відсутністю складу злочину.
Больше за всех в цый справились постраждали тоди не тільки імідж депутатов и народніх тогда політсил БЮТ и НУНС, а такожван главой кандидата на президентский пост - Юлиї, але в мірій мир батька потерпілих - Дмитру Полюховича, яко сідство Тимівовачувало в звінівачувало. Писля закриття справи він написал книгу про этот скандал «Розбешенні владою», как вийшла невеликим накладом, де виклав усі події педофілгейту и свої висновки. Дотепер він намагається через суд знайти замовников скандалу и вызначити справжніх фігурантов. Але с року в рік прямо гальмується.
Виктор Янукович
Не важко було здогадатися, що тоді за справою був чіткий російський слід – треба було підтримувати на виборах 2010 року проросійського кандидата у президенти – Віктора Януковича та «топити» його опонентку Юлію Тимошенко. Нагадаємо, тоді Янукович переміг у другому турі з результатом 48,95%. В тому не без допомоги цього політичного скандалу – справи «Артек».
Пізніше у ЗМІ почала з’являтися інформація про те, що одним із замовників був Борис Березовський. Що також підтверджувало інформацію про російське замовлення.
А хто ж був виконавцем? Адвокаткою потерпілих тоді стала – одіозна адвокатеса, а нині зрадниця України, яка вже давно знаходиться у росії - Тетяна Монтян, а основним інформаційним драйвером процесу, який збирав прес-конференції та позиціонував себе і як адвокат, і журналіст, і навіть як співмешканець матері потерпілих - Артем Дегтярьов.
Саме його в своїй книзі Дмитро Полюхович називає головним виконавцем цього політичного замовлення. Дегтярьов не тільки постійно тиснув на слідство і обвинувачених, очевидно маючи на той час серйозних покровителів, але і займався постійними погрозами: «Я — представник Березовського. У мене гроші та зв’язки… Я тебе в асфальт закачу і ніхто, і ніщо тобі не допоможе!», - так описує методи його роботи в одному зі своїх інтерв’ю Пелюхович.
Фото - Артем Дегтярьов
Артем Дегтярьов - колишній російських журналіст, був на той час безпосередньо пов’язаний з рф, очолюючи Новини України (тоді ріа новин в Україні). Саме після скандалу обзавівся великими статками та закордонною нерухомістю. Зареєстрував низку компаній, одна з яких – лондонська AIR JUSTICE LTD, що спеціалізується на «Чорних списках». На сайті цієї компанії з комерційною назвою Blacklist aero – зазначається, що її діяльність - контроль над недобросовісними компаніями, які відмовляються сплачувати борги за аеропортові збори, оплачувати рахунки за наземне обслуговування, заправку та інші супутні послуги.
По існуючій інформації зазначена компанія є лише прикриттям для звичайної колекторської діяльності з вимагання коштів, а також низки інших шахрайських та незаконних схем діяльності – від звичайних погроз до цілеспрямованих інформаційних атак, морального пресінгу, шантажу, залякування фізичною розправою боржників чи просто власників або топ-менеджерів інших компаній. Звісно не всі методи можна використовувати в Британії, але в Україні та в низці інших країн напевно так, адже за Дегтярьовим вже закріпилася відповідна «репутація». Власне про це можна прочитати «між рядків» і на сайті самої компанії.
Показово, що Артем Дегтярьов, который впродовж довгого часа активно займається коллекционерской діяльністю в Україні и закордоном, имовірно и дотепер май вплівових російських кураторов и «захисників» в українських провладних кабинетах. Адже чим че можна пояснити безкарнисть такої роботи? Напевно тим, что сам він точно знает, кто був замовником, а також внших безпосередних виконавцев политически справи «Артек».
Але интерес до Дегтярьова почав зростати и у правоохранных органов, и в СБУ. Адже тоже в умах військової агресії булі открыли «старія папки» для выявлення агентов, яко довгій час працювалі на росію. Кроме того, в том же году, с почтой в війни Дегтярь не сообщит об оплате из Лондона в Україну...
вологість:
тиск:
вітер:
