На Миколаївщині рейдери Джафаряни віджимають в аграріїв землю під прокурорсько-суддівським «дахом»

У Миколаївській області активізувались рейдери, які тероризують і грабують фермерів. Одне з таких угрупувань організували харків’янин Армен Джафарян і його син Рустам.

Як пише Народна правда, наразі відомо про кілька спроб рейдерських захоплень, до яких причетна вірменська банда. Діють за класичною схемою. Спочатку на господарство вдираються невідомі люди спортивної статури в балаклавах, блокують співробітників, заводять «нових директорів».

Наступного дня чорні реєстратори вносять фіктивні дані в державний реєстр. Коли постраждалі починають залучати правоохоронні органи і наймати адвокатів, отримують дзвінки з погрозами з номерів: 050 300 00 34 і 096 580 001. Достеменно невідомо, чи належать номери телефонів Рустаму і Армену Джафарянам, але телефонуюють і погрожують з них саме вони.

Армен Джафарян

Джафаряни намагаються уникати будь-якої публічності. Втім журналістам вдалося з’ясувати, що Армен Джафарян — має кілька бізнесів, податкові борги, фігурував у 13 судових справах, серед яких несвоєчасне подання платіжного доручення, позовні заяви, дорожньо-транспортна пригода, непогашений кредит.

Рустам Джафарян

Серед них невипадково немає жодної, пов’язаної із рейдерством, бо банду «кришуюють» впливові на Миколаївщині прокурор Артур Оганесян та скандальна суддя Галина Подзигун, голова Центрального районного суду Миколаєва.

Подзигун широко відома у Миколаєві тим, що фактично узурпувала владу у Центральному райсуді, незаконно очолюючи його вже третю/ каденцію поспіль, купою незадекларованого елітного майна і сумнівними суддівськими рішеннями.

«Фермери, які писали заяви і зверталися до провоохоронних органів через незаконні зазіхання Джафарянів, не можуть добитися справедливості. Поліція відкриває кримінальні провадження, але далі жодного руху не відбувається — Подзигун у ручному режимі розподіляє справи, потрібні з них бере собі і назавжди ховає у стіл», — пише Народна правда.

Через таку впливову «кришу» рейдери Джафаряни поводяться геть нахабно, адже почуваються у повній безпеці. Для місцевих фермерів ситуація ж видається геть безвихідною. Принаймні допоки в неї не втрутиться вище керівництво правоохоронної і суддівської гілок влади.