Міська влада Києва не збирається діяти проти Моспатріархата без рішення Верховної Ради

Заступник міського голови Києва Володимир Бондаренко підтримав петицію із закликом розірвати всі договори міста та Української православної церкви (московського патріархату).

Про це йдеться у відповіді на петицію на сайті Київської міської ради.

Підписанти звернення, а це понад 7,3 тисячі людей, закликають міську владу Києва ухвалити рішення щодо розірвання всіх договорів, укладених між УПЦ МП та Київрадою, КМДА, їхніми структурними підрозділами та підпорядкованими організаціями.

У петиції зазначається, що хоч Київрада не має повноважень забороняти діяльність юросіб на території міста, місцеве самоврядування «не може ігнорувати нагальний суспільний запит і терміновість питання, зумовлену очевидними загрозами для національної безпеки».

Заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко відповів, що підтримує петицію. Але діяти міська влада зможе після ухвалення Верховною Радою відповідних законодавчих актів.

У парламенті вже зареєстрували законопроєкт про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр (управління) яких перебуває за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

«Після ухвалення Верховною Радою України зазначеного законопроєкту орендодавці комунального майна територіальної громади міста Києва будуть вживати заходів щодо розірвання договорів оренди з Українською православною церквою», — йдеться у відповіді.

Раніше УПЦ МП позбавили права на користування земельними ділянками в Сумах, Рівному, Хмельницькому, Чернівцях, а також ділянкою, на якій розташовано кафедральний собор у Тернополі. У Хмельницькій, Рівненській і Житомирській областях місцеві депутати проголосували за заборону діяльності УПЦ МП у регіоні.

У Кам'янці-Подільському ухвалили рішення про припинення договорів оренди чи користування УПЦ МП церковними спорудами, які перебувають у державній власності. На Вінниччині розірвали договори оренди майна та землі з УПЦ МП. А ось у Львові припинили діяльність храмів УПЦ МП.

Усе це відбулося після інциденту з побиттям українського військового, який стався у Свято-Покровському кафедральному соборі УПЦ МП у Хмельницькому. Храм після цього теж перейшов до ПЦУ. Там уже відбулася перша молитва українською мовою.

За підрахунками платформи для роботи з відкритими даними «Опендатабот», з початку 2023 року до 10 квітня до ПЦУ перейшли вже 63 церкви УПЦ МП.