Хто такий Микола Кузьма, та у чиїх кишенях осідають гроші на українську оборону

Поки одні витрачають останні гроші на донати, інші кладуть величезні кошти собі в кишеню і, незважаючи на відкриту війну з Росією, роблять це на користь компаній, фігурантами яких є саме росіяни. 

У чиїй кишені осідають гроші на українську оборону, чому хворі не можуть дочекатися діагностики і до чого тут Москва розказали журналісти видання Lenta.UA.

Ці, на перший погляд, не пов'язані між собою питання, мають спільні відповіді. І відповідь ця – злочинний клан. Йтиметься про організоване злочинне угруповання з явно вираженим російським слідом.

Уже мало хто пам’ятає, як далекого 2016 року на потреби Нацгвардії на сотні мільйонів закуповувалися українські «Варти».

Якщо шукати новини про ті поставки, у публікаціях за 2016 рік ми насамперед натрапимо на фото тодішнього секретаря РНБО Олександра Турчинова, тодішнього міністра внутрішніх справ Авакова та непомітного невисокого чоловіка, про якого доведеться згадати тут. Це Микола Кузьма, який тоді заявляв, що є «ідеологом створення цієї машини».

На той час прізвище Кузьми фігурувало лише в розслідуваннях, пов’язаних з медтехнікою. А бронетехнікою займався його племінник – Олександр Кузьма.

Тоді, у 2016 році, для багатьох було шоком, що на тендер у півмільярда гривень претендує виробник бронетехніки без історії. Точніше з історією, проте історія ця була більш ніж сумнівна. Журналісти «Наші гроші» тоді виявили, що ще за півроку до цього, у 2015-му, компанія «Українська бронетехніка» ще називалася «Укрглавпак» і основна її діяльність була – виробництво пластикової тари та оптова торгівля. А Олександр Кузьма був співвласником фармацевтичної компанії «Глобалмед».

Але, судячи з тендерів, компанія фактично мала збирати машини з готових деталей і постачати їх до Нацгвардії.

Незважаючи на те, що досвіду такого виробництва немає, а її «ідеолог», вочевидь, банальний шахрай глобального масштабу.

Як перетворити компанію, яка займається виробництвом пластикової тари на промисловий гігант, здатний забезпечити півмільярдний тендер для МВС? Племінник Миколи Кузьми знайшов оригінальний спосіб – заручився партнерами.

Згідно з відкритими даними, одним із ключових постачальників компанії «Українська бронетехніка» була Diatech SA.

Саме ця компанія постачала підприємству Кузьми запчастини, комплектуючі, додаткове обладнання (лебідки), освітлювальні прилади, композитні лампи, пасажирські та водійські сидіння, сталеві диски для коліс, системи вентиляції та фільтрації. На жаль, цей постачальник потрапляв раніше до корупційних скандалів, і що важливо – він напряму пов’язаний з Російською Федерацією.

Хтось скаже, що машина з російських деталей – це погано. Для когось важливо, щоби машина їхала.

Зазначимо, що ще у 2015 році головним козирем «Варти» ЗМІ називали той факт, що вона «дешевша» за конкурента – «Козака-2». І дійсно, «Козак-2» коштував 6,5 млн, а «Варта» – 5 млн.

Проте за рік ціна зросла майже на 20%, до 5,8 млн. І виробник уточнив – машини без бойового модулю. Скільки коштували в реальності бронемашини – має встановити слідство.

Хтось скаже – може бути, що машина якісна. Але головне питання – корупція на закупівлях Адже є підстави вважати, що ціну було завищено, а отже, на виділені кошти таких машин просто можна було б купити більше.

Заплатити за це все мали б ми з вами, своїми податками.

Вже тоді чорну смугу в бізнесі Кузьми пов’язували з тим, що разом зі втечею Януковича посипалася і його корупційна імперія.

Але чому махінації на військових продовжуються?

У період 2016–2022 років, коли війна набула позиційного характеру і питання військових втрат у суспільній свідомості відійшло на другий план, для багатьох корупція стала дещо «простим» явищем.

Сьогодні такі факти набувають кричущого характеру. Поки одні витрачають останні гроші на донати, інші кладуть величезні кошти собі в кишеню і, незважаючи на відкриту війну з Росією, роблять це на користь компаній, фігурантами яких є саме росіяни.

Клубок Кузьми намотує на себе все нові ниточки розслідувань, кінці їх тягнуться до Росії, а гроші, ймовірно, йдуть через швейцарські прокладки туди ж.

Скільки коштів було відмито на устаткуванні для військового шпиталю? Скільки коштів «заощадили» компанії-корупціонери на постачанні бронемашин до МВС та Міноборони? Скільки ще має з’явитись розслідувань та скільки років має пройти до того часу, як на всі ці факти звернуть увагу правоохоронці?

Ці питання – без відповідей.

Тим більше, якщо військове життя українця намагаються обміняти на розкіш життя російських кіпріотів та їхнього бізнес-партнера – Миколи Кузьми.