Європарламент шукає шляхів для обмеження головування реваншистської Угорщини в ЄС

Депутати Європарламенту у середу запропонували стратегії, які можуть бути використані для обмеження головування Угорщини в ЄС наступного року.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у публікації Politico.

Очікують, що цього тижня Європарламент проголосує за необов'язкову до виконання резолюцію, яка поставить під сумнів здатність Будапешта успішно головувати в Раді ЄС у другій половині 2024 року. 

Кожні шість місяців інша країна ЄС головує у Раді Євросоюзу на ротаційній основі, що дає їй певні шляхи впливу на формування ширшої політики в ЄС.

"Настав час почати грати жорстко", – заявила Софі ін'т Вельд, нідерландська депутатка Європарламенту від ліберальної групи "Оновити Європу", на пресконференції разом з чотирма іншими депутатами Європарламенту з різних політичних сімей, які написали текст резолюції.

Вона пояснила, що проєкт резолюції включає способи "звести співпрацю до мінімуму" під час угорського головування у Раді ЄС.

Європейські парламентарі побоюються, що Угорщина може використати шестимісячний мандат для просування політики, яка суперечить цінностям ЄС.

Проєкт тексту, який має бути винесений на голосування в четвер, містить прохання до Ради ЄС знайти "належне рішення", інакше надійдуть "відповідні заходи" з боку парламенту.

У той самий час навіть головні автори резолюції визнали, що не існує очевидного законного способу зупинити головування Угорщини. 

"Тепер нам доведеться придумати, що ми можемо зробити з цим головуванням", – сказала Гвендолін Дельбос-Корфілд, французька депутатка Європарламенту від "Зелених", яка допомагала писати резолюцію. 

"Офіційні тексти договорів не дуже промовисті щодо того, що ми можемо або не можемо робити. Навіть експерти, з якими я консультувалася, не дуже чітко уявляють, що можна зробити", – визнала вона на пресконференції в середу.

Ін'т Вельд стверджує, що парламент не зовсім безсилий у цьому питанні. Вона запропонувала, щоб поряд з угорськими урядовцями на офіційних заходах були присутні угорські незалежні журналісти або науковці, а переговори у форматі тріалогу були замінені відкритим голосуванням. 

"Ми повинні позбавити це головування всього блиску і гламуру: ніяких фотосесій, ніяких блискучих пресконференцій", – сказала вона.

Ізабель Візелер-Ліма, депутатка Європарламенту від Європейської народної партії, на пресконференції висловила переконання, що договори ЄС дозволяють призупиняти дію певних прав країн ЄС, зокрема права головувати у Раді, у зв'язку з порушеннями верховенства права.

Енріко Летта, колишній прем'єр-міністр Італії, який зараз очолює аналітичний центр під назвою Інститут Жака Делора, запропонував відкласти угорське головування на кілька років, а не скасувати його. "Відтермінування – це рішення, що найбільше відповідає брюссельському стилю, тому воно найкраще", – сказав він журналістам на брифінгу.

Міністр юстиції Угорщини Юдіт Варга назвала пропозицію Європарламенту нісенітницею і звинуватила асамблею в ігноруванні демократії.

"Європейський парламент не має тут жодної ролі — існує одностайна резолюція Ради ЄС протягом багатьох років, яка визначає порядок головування", – сказала Варга журналістам у Брюсселі у вівторок.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив обурення заявою генерального секретаря НАТО під час візиту до Києва про те, що Україна у майбутньому має стати членом Альянсу.

Раніше Орбан назвав Україну "фінансово неіснуючою", нарікаючи, що Європа допомагає їй фінансувати багато базових потреб, та заявив, що без цієї підтримки "війна одразу закінчиться". 

Крім того, партія влади "Фідес" провалила проєкт резолюції, яка б закликала арештувати президента Росії Владіміра Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС).

Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або йдемо назирці за «поверховими націоналістами», яким від самого слова НАТО і перешкод, які мадярські політики-сегреганти вигадують, забиває дух".

Веніамін Цвєтков