вологість:
тиск:
вітер:
Сполучені Штати вирішили обмежити участь Угорщини у своїй програмі безвізового режиму, оскільки мають сумніви щодо безпеки нових паспортів, виданих Будапештом у період 2011-2020 років.
Про це пише видання Politico
Американська програма безвізового режиму передбачає, що громадяни країн, які ним користуються, можуть подорожувати до США з метою туризму або бізнесу на термін до 90 днів без візи − для цього потрібна лише так звана Електронна система авторизації подорожей (ESTA).
Але з 1 серпня термін дії ESTA для власників угорських паспортів скоротять з двох років до одного, і ESTA буде дійсна лише для одноразового використання.
Посол США в Будапешті Девід Прессман заявив, що “існують сотні тисяч паспортів, які були видані урядом Угорщини в рамках спрощеної програми натуралізації без суворих механізмів перевірки особи”.
Він додав, що США вже багато років звертають увагу Будапешта на цю “вразливість у сфері безпеки”, але “уряд Угорщини вирішив не закривати її”, тому США змушені тепер “відреагувати”.
Повідомляється, що після приходу до влади в 2010 році уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана здійснив серйозні політичні зміни, які надали громадянство етнічним угорцям за кордоном – в тому числі в Румунії, Словаччині та Україні. Критики вважають, що так Орбан хотів підвищити свої електоральні перспективи.
Як йдеться у публікації, союзники Будапешта по НАТО глибоко розчаровані тим, що парламент Угорщини досі не ратифікував заявку Швеції на вступ до Альянсу.
Існує також постійне занепокоєння щодо того, що високопоставлені угорські чиновники просувають наративи Кремля, а також щодо зусиль, спрямованих на послаблення європейських санкцій, націлених на Москву.
Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або йдемо назирці за «поверховими націоналістами», яким від самого слова НАТО і перешкод, які мадярські політики-сегреганти вигадують, забиває дух".
Веніамін Цвєтков