28 жовтня голова Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина не згодиться з прийняттям 12-го пакету санкцій ЄС проти Московії, якщо до нього включать сфери газу, нафти та атомної енергії.
Він наголосив, що для Угорщини червоною лінією є енергетичні питання, які можуть завдати шкоди їхній економіці.
Петер Сійярто також висловив переконання, що санкційна політика проти Московії не діє та може завдати більшої шкоди європейській економіці, ніж Росії. Він зауважив, що санкції можуть завдати шкоди тим, хто їх вводить, і не бачить сенсу у їх подальшому продовженні.
Угорщина вже відмовила у включенні до списків санкцій ЄС віцепрем’єра Московщини Дениса Мантурова, оскільки вважає, що він допоміг їхній країні. Сійярто стверджує, що важливо відрізняти спорт від політики і не вводити санкції проти тих, хто допоміг Угорщині у складних ситуаціях.
Ця позиція Угорщини вказує на розбіжності серед країн ЄС у питанні санкцій проти Московії та наголошує на складності узгодження спільної позиції щодо подальших заходів відносно Кремля.
Раніше стало відомо, що Євросоюз готує нові санкції проти РФ.
Нагадаємо, що наприкінці вересня, Велика Британія ввела санкції проти чиновників рашистських окупаційних адміністрацій у Запорізькій, Херсонській, Донецькій областях та у Криму.
Раніше Сполучені Штати Америки ввели нові масштабні санкції проти представників російської еліти, фінансового та промислового секторів з метою зменшення спроможності Московії вести війну проти України.
Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або боїмося перешкод, які мадярські політики-сегреганти нам вигадують..."
Веніамін Цвєтков
вологість:
тиск:
вітер:
