Європарламент закликав лідерів ЄС позбавити Угорщину права голосу через недотримання основоположних цінностей союзу

Європарламент схвалив спільну резолюцію, якою засудив навмисні безперервні та систематичні зусилля угорського уряду, спрямовані на підрив основоположних цінностей ЄС. Також там закликали Європейську Раду та держави-члени перевірити дії Угорщини.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Європарламенту.

У резолюції, ухваленій у четвер 345 голосами “за”, 104 “проти” і 29 “утрималися”, депутати Європарламенту висловлюють глибоке занепокоєння подальшою ерозією демократії, верховенства права та фундаментальних прав в Угорщині, зокрема, через нещодавно ухвалений так званий пакет “захисту національного суверенітету”, який порівнюють з сумнозвісним рашистським “законом про іноземних агентів”.

Окрім того, євродепутати засуджують дії прем’єр-міністра Віктора Орбана, який у грудні минулого року заблокував важливе рішення про перегляд довгострокового бюджету ЄС, включаючи пакет допомоги Україні, “з повною неповагою та порушенням стратегічних інтересів ЄС і принципу щирої співпраці”.

Парламент закликає Європейську раду визначити, чи вчинила Угорщина “серйозні та постійні порушення цінностей ЄС” відповідно до більш прямої процедури, передбаченої статтею 7(2) Договору про ЄС.

Європарламент також ставить під сумнів, чи зможе угорський уряд виконувати свої обов’язки в межах голосування в Раді Євросоюзу у другій половині 2024 року, попереджаючи, що якщо посада президента Європейської ради буде вакантною, ці обов’язки ляжуть на прем’єр-міністра Угорщини.

Слід зазначити, що 9 січня депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі  Сарвамаа запропонував застосувати проти Угорщини процедуру відповідно до частини 2 статті 7 Договору про ЄС. Вона передбачає можливість призупинення певних прав, включно з голосом у Раді ЄС, щодо держави, яка неодноразово порушувала цінності Євросоюзу. Через три дні фінський депутат заявив, що йому вдалося зібрати всі необхідні 120 голосів.

“Прогрес у цьому питанні з часу моєї петиції 8 січня 2024 року про позбавлення [прем’єр-міністра Угорщини] Віктора Орбана виборчих прав був разючим. Менш ніж за тиждень я зібрав 125 підписів на підтримку своєї ініціативи. За десять днів ми сформували позицію Європарламенту щодо цього”, – прокоментував сьогоднішнє рішення депутат.

Він зауважив, що Європарламент “виконав свою роль”, тепер рішення залежить від держав-членів.

Нагадаємо, напередодні більшість політичних груп Європейського парламенту узгодили текст резолюції щодо Угорщини, який пропонує закликати до позбавлення її права голосу в Раді ЄС та розслідування розмороження Єврокомісією 10 мільярдів євро для Будапешта минулого місяця.

Як відомо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наклав вето на рішення щодо довгострокової програми бюджетної допомоги Україні обсягом 50 мільярдів євро від Євросоюзу. Згодом Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Орбан висунув умови підтримки рішення про фінансування України на суму 50 мільярдів євро.

Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Веніамін Цвєтков