Угорщина підтвердила підозру в тому, що є п'ятою колоною в ЄС і НАТО

Коаліція Угорщини на чолі з партією “Фідес”, лідером якої є Віктор Орбан, не прийшла на позачергове засідання в парламенті. Там мали розглянути ратифікацію заявки Швеції про вступ до НАТО.

Про це пишуть видання Telex та Bloomberg.Опозиційні партії ініціювали позачергове засідання 5 лютого, щоб якомога швидше схвалити вступ Швеції до НАТО. Проте члени “Фідес” та їхні союзники по коаліції з Християнсько-демократичної народної партії бойкотували засідання.Крім того, очільник фракції “Фідес” у парламенті Мате Кочиш написав, що ратифікація заявки Швеції про вступ до НАТО може відбутися на початку чергової сесії парламенту, але для цього потрібна зустріч прем’єр-міністрів Угорщини Віктора Орбана та Швеції Ульфа Крістерссона у Будапешті.

Це засідання також бойкотували депутати Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП), які є союзниками “Фідес”. Там були присутні кілька послів країн НАТО, зокрема, посол США в Угорщині Дейвід Пресман.

Загалом на засідання прийшов 51 депутат, 148 не відвідали його.

Відомо, що через годину сесію парламенту закрили. Наступна можливість схвалити заявку Швеції з’явиться 26 лютого, коли законодавча влада Угорщини збереться на чергове засідання після зимових канікул.

Угорський уряд і політики з партії “Фідес” раніше обіцяли, що Угорщина не буде останньою країною-членом, яка ратифікує вступ Швеції до НАТО, але це сталося. Два тижні тому за прийняття північної країни до НАТО проголосував парламент Туреччини.

Нагадаємо, 4 квітня 2023 року Фінляндія офіційно вступила до НАТО.

До слова, Канада закликала Туреччину якомога швидше схвалити вступ Швеції до НАТО.

Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Веніамін Цвєтков