Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС до другої річниці московського повномасштабного вторгнення

Країни Європейського Союзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці війни Московії проти України. Її заблокувала Угорщина через незгоду з певними формулюваннями.

Про це повідомив редактор “Радіо Свобода” в Європі Рікард Йозвяк.

“Зараз Угорщина блокує спільну заяву Європейського Союзу на другу річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну. Ймовірно, це буде лише спільна заява трьох президентів інституцій ЄС (рада, комісія, парламент)”, – йдеться у дописі.

Як пише “Радіо Свобода”, щоб випустити заяву від імені ЄС, усі 27 держав-членів мають висловити свою згоду. Будапешт виступив проти підготовленого тексту. Неофіційно один із дипломатів сказав, що формулювання “занадто жорстке для них”.

Нагадаємо, Рада Європейського Союзу офіційно затвердила 13-й пакет санкцій проти Московії, який торкнеться 106 фізичних та 88 юридичних осіб.  Нові списки спрямовані насамперед на військовий та оборонний сектори, а також пов’язаних з ними осіб, включаючи тих, хто причетний до постачання зброї з КНДР до Московії, представників судової влади, місцевих політиків та осіб, відповідальних за незаконну депортацію та військове перевиховання українських дітей.

Напередодні повідомлялося, що Угорщина припиняє блокування нового пакета санкцій Європейського союзу проти Росії, оскільки для цього більше немає причин.

Водночас депутат Європарламенту та експрем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс заявив, що Європейський Союз уже втомився від поведінки Угорщини, від шантажу її прем’єра Віктора Орбана, тому ЄС має знайти інструменти впливу, потрібно обговорювати цю ситуацію з юристами та думати, як зробити так, щоби подібна практика була покарана і зупинена.

Як відомо, лідери ЄС 1 лютого ухвалили рішення про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро. Програма розрахована на чотири роки. Однак глава угорського уряду Віктор Орбан домагався від Брюсселя компромісу, згідно з яким він отримав би можливість щорічно блокувати допомогу.

За даними ЗМІ, серед компромісів з Орбаном – те, що Єврокомісія щорічно буде звітувати про реалізацію пакета допомоги і дебати на рівні лідерів на цю тему. Також нібито передбачено, що через два роки Європейська рада зможе попросити Єврокомісію запропонувати перегляд бюджету допомоги Україні.

При цьому Угорщина змінила свою позицію та відмовилася від заперечень проти створення фонду військової допомоги для України зі щорічним бюджетом у розмірі 5 мільярдів євро, що відкриває шлях до угоди про модернізацію механізму для стабільного постачання озброєнь Києву.

Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Веніамін Цвєтков