Brussels Reporter: знищення лабораторії може залишити Україну без “фармбезвізу” та ЄС

Керівники Держлікслужби України віддають контроль якості ліків приватній лабораторії, доводячи до банкрутства профільну державну установу.

Українські чиновники руйнують довіру до системи контролю якості лікарських засобів в Україні. Це може негативно позначитися на переговорах про членство України в Європейському Союзі, – йдеться у статті брюссельського видання Brussels Reporter, що була опублікована 13 серпня.

Видання відреагувало на скандал, пов’язаний із відстороненням державної лабораторії Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва від проведення перевірок якості медикаментів. Державна установа, акредитована Всесвітньою організацією охорони здоров’я, вже майже сім місяців не отримує направлень від Держлікслужби, що може призвести до її банкрутства. Натомість, контрольну функцію передають приватній лабораторії “Добробут-Лікилаб”, що була створена у серпні минулого року та майже одразу отримала ліцензію. За даними ЗМІ, вона може бути пов’язана з керівництвом Держлікслужби.

Журналісти опублікували листа керівниці державної науково-дослідної лабораторії Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва Наталії Останіної до посла Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової. У ньому йдеться про те, що чиновники Держлікслужби відмовляються від послуг установи, в якій працює 45 науковців, яка має унікальне обладнання та була акредитована Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Натомість, функцію контролю якості препаратів делегують приватній лабораторії “Добробут-Лікилаб”, що з’явилась на ринку у серпні торік і за лічені тижні отримала акредитацію. У статті відзначають можливий зв’язок між новоствореним підприємством та керівництвом Держлікслужби.

“Для людей це дуже великий ризик, тому що є лікарські засоби, які умовно пройшли певний контроль, отримали сертифікат якості, потрапили на аптечну полицю. От я фармацевт. Як нам не вірити аркушу паперу, в якому написано сертифікат якості, який Державна служба з лікарських засобів направила на проведення контролю в ту чи іншу лабораторію?”, – цитує Brussels Reporter Олега Клімова – українського фармацевта, члена Ради Міжнародної Федерації Фармацевтів (FIP) і Американської Фармацевтичної Асоціації (APhA).

Брюссельське ЗМІ також пише про інші можливі факти корупції з боку Держлікслужби України. Ситуація в галузі йде у розріз із заявами керівників Міністерства здоров’я України, яка домагаються укладення угоди про так званий “фармбезвіз” з Європейським Союзом.

Голова Держлікслужби Роман Ісаєнко

“Безвідповідальні дії керівництва Державної служби України з лікарських засобів ставлять під загрозу не лише перспективи “фармбезвізу” між Україною та ЄС, а й самі переговори про вступ Києва до спілки, що, з-поміж іншого, включатиме інтеграцію національної системи оцінювання якості ліків до загальноєвропейської”, – вважають журналісти Brussels Reporter.

Водночас, народний депутат Олександр Копиленко звернувся до НАБУ, Офісу генерального прокурора, ДБР, Нацполіції, Служби безпеки України та НАЗК з вимогою дати оцінку діям керівництва Держлікслужби. Зокрема, Національне агентство із запобігання корупції, на думку обранця, має перевірити можливий конфлікт інтересів: керівник новоствореної лабораторії “Добробут-Лікилаб” Ігор Лесик є чоловіком начальниці відділу організації державного контролю якості лікарських засобів Держлікслужби Олени Вережнікової.

Копиленко наголосив, що державна лабораторія Інституту ім. Марзєєва – єдина в Україні отримала оцінку Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості, безпеки та ефективності лікарських препаратів.

Раніше, 6 серпня, Держлікслужба повідомила про призупинення атестації державної лабораторії Інституту ім. Марзєєва на проведення контролю якості медикаментів. Це рішення пояснили результатами позапланової перевірки.

Нагадаємо, що “фармбезвіз” – це пропозиція розширити дію угоди ACAA (“промислового безвізу”) між Україною та ЄС на фармацевтичний сектор. За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, таке рішення може дати “потужний поштовх… для економічного розвитку галузі та держави”.