Онкологічні захворювання є однією з найсерйозніших загроз здоров'ю у всьому світі. Саме тому питання створення умов для належної якості життя людей з онкодіагнозом - важлива гуманітарно-етична складова сучасних досліджень і практичних напрацювань не тільки у галузях експериментальної та клінічної онкології , але й на напрямах сучасної економіки та юридичної практики. Нещодавно вперше в Україні відбулася мультидисциплінарна конференція з міжнародною участю «Вимір якості життя хворих на шпальтах видань експериментальної і клінічної онкології: виклики та можливості», присвячена всебічному розкриттю та обговоренню проблеми якості життя онкохворих.
За ініциативою Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.Р.Є.Кавецького НАН України, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» та ГО «Українське товариство дослідників раку» 3 – 4 жовтня 2024 м.Київ, вперше в Україні відбулась трансдисциплінарна конференція на тему «ВИМІР ЯКОСТІ ЖИТТЯ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ». На інтерактивній платформі професійного спілкування зібралися науковці, клінічні онкологи, демографи, економісти, юристи та пацієнтські організації для спільних зусиль, спрямованих на покращення життя онкологічних хворих.
Онкологічна патологія прогресує у світі. В Україні, на тлі Великої війни з агресором її зріст посилюється ще й дистресом та травматизацією воєнного часу, що стали невід’ємною складовою буття українців, та тригерять й впливають на стан не тільки ментального, а й фізичного здоров’я, запускаючи механізми активації хвороб. І навіть у надскладних умовах сьогодення медицина і наука еволюціонують, і розширюють бачення вирішення проблеми подолання раку, беручи до уваги всі фактори, що впливають на якість життя людини з онкодіагнозом.
В роботі науково-практичної конференції, яка одночасно проходила в офлайн та онлайн форматах, взяло участь понад 1000 представників зазначених стейкхолдерів.
Учасників конференції від імені Верховної Ради привітав Народний депутат України В.Зуб, від Президента НАН України академік НАН України В.Кошечко. З вітальним словом виступила директорка Національного інституту раку О.Єфіменко і наголосила, що без науки, без науковців, без передових технологій і впровадження їх в державі не буде кращих результатів. Адже показники захворюваності щороку збільшуються, тому необхідно встигати за цими показниками використовуючи прогресивні технології.
У ключовій лекції академік НАН України В.Чехун розкрив значення сучасного ландшафту інноваційних технологій в оптимізації якості життя онкохворих. В.Ф.Чехун наголосив, що на кожному визначному етапі розвитку сучасної онкологічної науки виникали надії на можливу перемогу над раком. Зокрема на роль переможців підступної хвороби претендували у різні часи і відкриття онкогенів, і розшифровка геному, і досконале вивчення мікробіому. Натомість і дотепер онкологічні захворювання залишаються надзвичайно актуальною життєвою і соціально-економічною проблемою, а питання якості життя онкопацієнтів, а в результаті аналізу сучасної літератури було встановлено, що у понад 72% великих клінічних досліджень, навіть в наш час, питання якості життя онкопацієнтів та їх родин зовсім не розглядається.
Тим не менш, інтерес дослідників, клініцистів і суспільства в цілому до вирішення проблем якості життя онкохворих зростає. Сучасні омікс-технології відкривають вікно можливостей для впровадження принципів персоналізованої медицини, в тому числі і з використанням штучного інтелекту. Доповідач підкреслив, що на шляху трансдисциплінарних підходів нам потрібно знаходити нестандартні, але виважені науково-методичні, клінічні, соціально-економічні нормативно-правові рішення та можливості для покращення якості життя онкохворих.
Народний депутат України, д.м.н., В. Зуб окреслив можливості формування оптимізованої системи надання онкологічної допомоги населенню України на сучасному етапі. Парламентські слухання, які відбулися у 2020 році, дали старт подальшим крокам і зокрема – створенню 35 стандартів лікування раку, 30 з яких вже затверджені МОЗ України. Адже мета онкологічної практики – однакова якість та ефективність онкологічної допомоги по всій Україні: від Чернівців до Києва.
В.О.Зуб зазначив, що триває реалізація Національної стратегії контролю онкологічних захворювань, яка включає удосконалення клінічних маршрутів пацієнтів, розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень і запровадження багаторівневої системи онкопрофілактики.
В програмі конференції спікери з України та Європи представили наукові та практичні результати кращик практик на шляху оптимізації якості життя онкологічних пацієнтів.
Директорка Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Любов Бучинська розкрила для учасників актуальні аспекти онкогенетичного консультування як складової персоналізованої медицини у забезпеченні якості життя пацієнтів.
Від ДНП «Національний інститут раку» д.м.н., проф.А.Лукашенко свою доповідь присвятив сучасним надбанням малоінвазивних хірургічних технологій в онкології.
Академік НАН України Е.Лібанова та чл.-кор. НАН України О.Гладун представили доповідь від Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в якій окреслили нагальні тренди демографічних процесів в Україні у контексті якості життя.
Академік НАН України В.Геєць зі співавторами від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» презентували доповідь присвячену питанням трансформації соціальної якості в охороні здоров’я в умовах війни.
Від ДУ «Інститут економіко-правових досліджень НАН Україи» чл.-кор НАН України В.Устименко та О.Россильна акцентували увагу на соціально-правових аспектах якості життя пацієнтів на етапі реформування медичної галузі.
У доповіді проф. М.В.Красносєльського та Ф.Гладких від ДУ «Інститут медичної радіології і онкології ім.С.П.Григор’єва НАМН України» запропоновані інтегральні індикатори якості медичної допомоги на шляху побудови високоякісної системи охорони здоров’я України.
Міжнародний блок у рамках конференції відкрив професор Королівського інституту технологій, системної біології та статистики Ерік Аурель, який розповів про результати секвенування геномів великої когорти пацієнтів в епоху пандемії коронавірусної хвороби та онкологічні ризики. Програму конференції продовжив професор Стокгольмського університету Інгемар Ернберг, який зосередив увагу слухачів на ключових акцентах складних біологічних взаємодій пухлинних клітин та мікрооточення, які відіграють вирішальну роль у розробці нових підходів до діагностики і лікуванні раку.
В програмних доповідях було розкрито багато інших актуальних тем для реалізації головної ідеї науково-практичної конференції: розробки сучасного алгоритму підвищення якості життя онкологічних хворих.
За підсумками роботи конференції було прийнято спільну резолюцію стейкхолдерів напряму, в якій були кристалізовані основоположні складові проекту формування програми підвищення якості життя онкохворих: аналітика, взаємодія, розвиток шляхів, імплементація та використання інноваційних технологій.
До переліку базових засад запропонованої програми увійшли інвентаризація клінічних даних на основі доказової медицини, порівнювальний аналіз та оновлення переліку клінічних настанов щороку, створення прозорих критеріїв і стандартів очікуваного результату для розуміння «куди йдемо і що хочемо отримати».
Вперше в історії держави науковцям-дослідникам вдалося долучити до продуктивної комунікації економістів, демографів, юристів, представників пацієнтських організацій, які і всі разом, і кожний окремо з своєї професійної точки зору, працювали у синергії для створення єдиного підходу у плануванні стратегічного маршруту покращення якості життя онкохворих.
«Вперше ми домовилися у публічній площині разом наполягати на постійній і системній роботі аналітиків і обов’язковій звітності «куди вкладені кошти і що отримали за ці кошти». Маємо у найближчі терміни визначитись, кому можна довіряти, залучити пацієнтські організації та всі зацікавлені сторони для участі у прийнятті рішень», – аргументував актуальність резолюції Василь Чехун.
Видатна подія відбулася завдяки підтримці головного спонсора конференції компанії «Доктор Реддіс». Впродовж роботи конференції було закладене підгрунтя для створення та оновлення сучасних гайдлайнів діагностики і лікування актуальних нозологій, втілення у життя найкращих напрацювань колег з метою продовження продуктивного розвитку онкологічної науки та практики.
Більш детальна інформація представлена на сайті ІЕПОР ім.Р.Є.Кавецького НАН України та ГО «Українське товариство дослідників раку.»
Підготувала Ольга Вауліна
вологість:
тиск:
вітер:
