Премʼєра музичного відео відбудеться навесні, напередодні старту широкого національного прокату.
«Гуде вітер вельми в полі» — улюблений музичний твір Казимира Малевича, про який він неодноразово згадував у своїх мемуарах. У виконанні Олега Шумея (SHUMEI) пісня набула нового звучання, ставши головним музичним мотивом фільму і його «аудіовізитівкою».
Коли зʼявилася ідея зробити пісню «Гуде вітер вельми в полі» головним саундтреком до фільму – на роль виконавця одразу ж запросили Олега Шумея (SHUMEI). Для музиканта це стало першим досвідом співпраці зі сферою кіно.
«Я відразу погодився, коли до нас звернулися з пропозицією написати саундтрек до фільму “Малевич”. Це дуже гарний досвід, бо написання пісень до фільмів кардинально відрізняється від написання самостійних пісень. Це зовсім інша підготовка, зовсім інше звучання – масштабніше, мабуть. Тому я з радістю погодився. Писати саундтреки до великих фільмів моя давня маленька мрія, тому це, скажімо, мій перший крок у цьому напрямі. Ти ніби відчуваєш, як стаєш частиною фільму і історії. І звичайно, стаєш частиною команди, яка через фільми працює над поверненням нашої історії й популяризації українського мистецтва, власне. Нам дуже важливо берегти свою історію, яку в нас намагаються забрати вже не одне століття. А в теперішній час війни це важливо як ніколи. Дуже дякую команді Дарії Онищенко, яка була з нами на кожному етапі створення саундтреку: від ідеї, яка саме це пісня має бути, до запису кліпу до неї. У мене дуже позитивні емоції щодо нашої співпраці, і сподіваюся, що це не остання наша робота. Я всіх запрошую в кінотеатри, щойно ви почуєте про прем’єру у вашому місті», – поділився враженнями від роботи над саундтреком SHUMEI (Олег Шумей).
Напередодні української фестивальної премʼєри байопіку відбулися зйомки кліпу, у великому залі Київської картинної галереї. Локацію обрали не випадково – саме тут, у 1930 році, відбулася перша і єдина персональна виставка робіт Малевича в Києві.
«Улюблена пісня Малевича “Гуде вітер вельми в полі” має важливе значення для української культури 19 – початку 20 століття. Її вважають народною, але це авторський твір. Слова написав Віктор Забіла у 1837 році, а вже наступного року Міхаіл Глінка поклав їх на музику. Поет Віктор Забіла був другом Тараса Шевченка, останній навіть описав його в одному зі своїх творів. Забіла організовував похорон Кобзаря і слідкував за його могилою. На вечері пам’яті Шевченка, де збирали кошти для його родини, Гулак-Артемовський співав, зокрема, і “Гуде вітер…”. Цю пісню відтоді виконували в пам’ять про Шевченка. Вона стала знаковою для цілого покоління. Таким чином українці вшановували Шевченка, коли робити це відкрито було небезпечно через переслідування. Той факт, що Малевич знав і любив цю пісню, дозволяє ставити питання про його зв’язок з українською культурною спільнотою і відкриває двері до наступних досліджень української біографії митця», – розповіла Тетяна Філевська, креативна продюсерка фільму, дослідниця українського авангарду та творчості Казимира Малевича.
Улюблений музичний твір Малевича червоною ниткою проходить і крізь сюжетну канву фільму: герої раз у раз наспівують мотив твору. За задумом режисерки Дарʼї Онищенко, кліп на пісню складатиметься з двох послідовних частин: кадрів з фільму, що включають основні події з життя митця – виставку «0,10», роботу в Київському Художньому інституті, стосунки з дружиною та боротьбу з радянською владою, та його провокативні роботи, присвячені українському селянству, а також кадри з живим виконанням музики у супроводі роялю в пустому залі музею. Оператором виступив Юрій Коновальський.
«У цій роботі ми пов’язуємо важливе для Малевича місце в Києві та його улюблену українську народну пісню. Наш кліп, як і наш фільм, піднімає тему деколонізації української культури, повернення Малевича на його історичну батьківщину, у місто, де він народився. Олег Шумей виконує цю сумну пісню з надією і сильним енергетичним посилом – мистецтво неможливо знищити, воно живе вічно», — ділиться Дарʼя Онищенко, режисерка кліпу.
Через повномасштабне вторгнення росії в Україну найбільші музеї країни були вимушені сховати або вивезти за кордон свої колекції. Пусті зали символізують загрозу знищення української культури. Саме тому творці прагнуть вкотре наголосити на необхідності збереження творчого доробку кожного українського митця.
Окрім улюбленої пісні Малевича, у фільмі звучать багато інших цікавих музичних ліній. Головний композитор фільму — Милош Єлич, також відомий, як композитор і музикант гурту Океан Ельзи. Він зробив музику в фільмі мінімалістичною, енергетично наповненив сцени атмосферою і підкреслив авангардний стиль часів творчості художника.
Офіційний партнер: арт-ресторан Normal Art.
ПРО ФІЛЬМ
Сюжет фільму охоплює період ранньої творчості видатного авангардиста, уродженця Києва: від знаменитої виставки «0,10», яка стає вирішальною у запеклій боротьбі з молодим конструктивістом Володимиром Татліним на шляху до визнання, до викладання у Вітебській художній школі та, зрештою, роботи в Художньому інституті, де 53-річний художник наважується відобразити у своїх творах останні роки колективізації та початок Голодомору, який він побачив на власні очі під час експедицій до українського села. Усе це обрамлено канвою сучасної боротьби за національну ідентичність в російсько-українській війні, що розпочалася у 2014 році. У цьому полягає одна з головних ідей стрічки ― змінюються часи та політичні диктатори, проте незмінними є імперіалістські спроби росії приборкати прагнення українців до свободи.
Після гучної премʼєри на кінофестивалі Молодість навколо фільму ведеться багато гострих дискусій. Чи вдалось авторам показати найважливіші періоди з життя Малевича? Чи зміг Віталій Ажнов втілити на екрані такого важкого персонажа? Чи варто було поєднувати сьогодення і минуле, проводячи історичні паралелі через творчість художника? Довгі оплески і переповнений зал Будинку Кіно, численні відгуки і рецензії на цей фільм показали найголовніше – наскільки гостро зараз наше суспільство потребує пізнання своєї культури й історії, а інтерес до Малевича виявився набагато більшим, ніж очікувалось. Загадковий митець нарешті знов опинився в центрі культурного життя рідного міста Києва.
Проєкт брав участь у програмах development, work in progress: Film Industry Office Odesa IFF, Pitching (Ukraine), MIDPOINT Launch (Czech Republic), Les Arcs IFF, Work in Progress (France), Trieste IFF, Work in Progress (Italy).
Фільм створено за підтримки Ukrainian Film Academy’s Post Production Grant Program in partnership with Netflix.
ДОВІДКА
Режисерка: Дарʼя Онищенко
Автори сценарію: Анна Паленчук, Дарʼя Онищенко
Продюсери: Марія Каель, Анна Паленчук, Дарʼя Онищенко
Співпродюсери: Клаудія Леманн, Паоло Марія Спіна, Мирослав Могорович, Ерік Холланд
Асоційовані продюсери: Ігор Корж, Юлія Рибінська
Креативна продюсерка: Тетяна Філевська
У головних ролях: Віталій Ажнов, Олександр Новіков, Ірма Вітовська-Ванца, Олексій Горбунов
Оператор-постановник: Олександр Рощин
Художник-постановник: Володимир Романов
Композитори: Мілош Єліч, Рафаелле Петруччі
Режисери монтажу: Вольфганг Вайгль, Сергій Клепач
Художниця з костюмів: Тетяна Лавриненко
Художник з гриму: Сергій Маурін
Виробництво: 435 FILMS, BIG HAND FILMS, LEHMANN SISTERS, REVOLVER, ART & POPCORN, DIM FILMHOUSE
За підтримки: Державне агентство України з питань кіно та Фільм Центр Сербії
Логлайн
Калейдоскоп подій із життя всесвітньовідомого, харизматичного українського художника Казимира Малевича, який наодинці бореться з радянською владою за право створювати “вільне” мистецтво. Для конкурентів його роботи— шахрайство, для радянської влади — таємний код, для однієї жінки — зізнання у коханні, а для народу України — пророцтво… МАЛЕВИЧ – це не класичний історичний байопік, а символічний портрет України крізь призму творчості цього великого художника.
вологість:
тиск:
вітер:
