Німеччина змінює Конституцію: витрати на оборону вже нічим не будуть обмежені

Німеччина змінює Конституцію, щоб уперше після Другої світової війни мати сильну армію. Польща та країни Балтії виходять із угоди про заборону протипіхотних мін. Франція розпочинає виробництво нових винищувачів. Це лише частина тих безпрецедентних кроків, на які йдуть країни ЄС, щоб збільшити свою обороноздатність на тлі російсько-української війни та кардинальної зміни зовнішньої політики США.

Інформацію про плани нарощування витрат на оборону і виробництво зброї у країнах ЄС зібрав телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).

Єврокомісія повідомила деталі плану оборонних інвестицій Євросоюзу – вони збільшаться до 3,5% ВВП. Як заявляла раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, план передбачає виділення на оборону понад 800 млрд євро.

Єврокомісія представила деталі нової оборонної ініціативи Євросоюзу SAFE, згідно з якою країнам-членам відкривається доступ до кредитів на 150 мільярдів євро. Гроші мають бути використані насамперед для виробництва компонентів зброї в ЄС та Україні.

Проєкт комюніке саміту лідерів Євросоюзу, який відбувається 20 березня в Брюсселі, передбачає, що Європейський союз буде продовжувати фінансову й військову допомогу України, підтримуючи її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Німеччина зможе інвестувати в оборону трильйон євро після зміни Конституції, за які нижня палата Бундестагу проголосувала 18 березня. Верхня палата має затвердити документ 21 березня.

Зміни до Конституції, уперше після завершення Дургої світової війни, стосуються бюджетного дефіциту. Раніше держава не мала права брати кредити на оборонне виробництво на суму понад третину одного відсотка від ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше – до 1%.

Ініціатором реформ став кандидат на посаду канцлера Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема він сказав:

«Це рішення, яке ми ухвалюємо, з питань оборонної готовності в найширшому сенсі для нашої країни, є нічим іншим, як першим значним кроком на шляху до створення нової європейської оборонної спільноти. Оборонна спільнота, яка також включає країни, які не є членами Європейського Союзу, але дуже зацікавлені в побудові спільної європейської оборони разом з нами. Це викликано дуже конкретними обставинами – адже це війна Путіна проти Європи, а не лише проти територіальної цілісності України»

Дмитро Стратієвський, політолог, директор берлінського Центру вивчення Східної Європи, пояснює, чому голосування у Бундестазі про збільшення видатків на оборону називають історичним та епохальним:

– Ще в недавньому минулому, буквально якихось шість-сім років тому, той німецький політик, який пропонував збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, фактично ставав парією навіть у консервативних лавах.

Справді, Німеччина пішла на безпрецедентний крок. Причому це було зроблено досить-таки поспіхом, ще нинішнім складом Бундестагу, де є комфортна для такого голосування конституційна більшість. І справді, по суті створено правовий та бюджетний прецедент, згідно з яким витрати на оборону вже нічим не обмежені.

Рішення про збільшення видатків на оборону було ухвалено нижньою палатою німецького парламенту за тиждень до того, як збереться новий парламент – це відбудеться 25 березня. На думку політолога, поспіх не був випадковим:

– У новому Бундестазі вже інша ситуація із більшістю, там така зміна могла б не пройти. Тут же вийшла більш менш комфортна більшість. Соціал-демократам та християнським демократам довелося піти на поступки Партії зелених, щоб вони підтримали цей законопроєкт.

Усі говорять про оборону, але менше згадується про створення спецфонду в 500 мільярдів євро для інвестицій у захист навколишнього середовища та інфраструктуру Німеччини, яка також потребує помітного покращення. І знято обмеження не лише для оборони, а й для ліквідації надзвичайних ситуацій – наслідків повеней і тому подібне. Тобто це дуже великий комплекс заходів безпеки, який найлегше було б погодити саме ще колишнім складом парламенту, який допрацьовує останні дні.