Швеція показала, як перемогти резистентність у лікарнях: в Україні відбувся потужний майстер-клас ZDOROVI та ReAct

3 грудня відбувся навчальний майстер-клас «Від профілактики до реагування: боротьба з резистентністю в закладах охорони здоров’я», організований ЗДОРОВ’Я та ReAct, який зібрав понад 600 фахівців сфери охорони здоров’я: епідеміологів, клініків та менеджменту медичних закладів, щоб обговорити одну з найбільших загроз сучасної медицини – антимікробну резистентність (АМР). Учасники отримали можливість почути досвід Швеції, країни, яка вже багато років вибудовує системний підхід до стимулювання резистентності через поєднання інфекційного контролю, раціонального використання антибіотиків та стратегічного планування на національному рівні.

Однією з головних спікерів стала Бірґітта Лютсі – лікарка-епідеміологіня та доцентка Каролінського інституту, яка розкрила критичний зв’язок між інфекційним контролем (ІПК) та антимікробною резистентністю. Вона наголосила, що хворий інфекцією, пов'язаною з наданням медичної допомоги, спричинені саме резистентними бактеріями. Це означає, що кожен новий випадок внутрішньолікарняної інфекції автоматично збільшує потребу в антибіотиках і посилює тиск на систему. Лютсі нагадала, що в Європі тягар інфекцій, викликаних резистентними бактеріями, вже дорівнює загальному впливу грипу, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу – понад 670 тисяч інфекцій та понад 33 тисячі смертельних щороку.

На реальній основі прикладу зі Швеції вона продемонструвала, як недотримання базових правил IPC може призвести до масштабної кризи. Мова прийшла про спалах ESBL-продукуючої Klebsiella pneumoniae в Упсальській університетській лікарні в 2005–2008 роках. протягом чотирьох років там виявили 320 інфікованих випадків, а лікарня була зобов'язана витратити щонайменше 3 мільйони євро лише за один рік для контролю над спалахом. Аналіз показав, що причиною поширення було не середовище, не обладнання і не зовнішні джерела – а звичайне недотримання гігієни рук, випуск дресс-коду, серйозне використання антибіотиків та хронічне переповнення медзакладу.

Щоб зупинити спалах, шведські фахівці впровадили комплекс дій: від обов’язкової гігієни рук та відмовилися від халатів і прикрас до навчання категорій персоналу, виключно з прибиральниками, студентами та навіть пацієнтами. Відтоді ситуація докорінно змінилася, а Швеція стала прикладом того, як дисципліна, менеджмент і стандарти можуть повністю зупинити зупинку резистентних бактерій.

Іншим спікером був Томас Тенґден – старший консультант з інфекційних хвороб та президент шведської національної програми Strama. Він представив широке й глибоке бачення проблеми АМР з клінічної та системної перспективи. Через демонстрацію реального клінічного випадку – 12-річного хлопчика з України, який після тяжкої опікової травми був інфікований відразу кількома мультирезистентними бактеріями, – Тенґден показав, що складними та небезпечними залишаються інфекції, проти яких майже не залишилося ефективних препаратів.

Він наголосив, що регулярне лікування резистентних інфекцій потребує повної персоналізації: точного вибору препарату, корекції дозування залежно від стану пацієнта, моніторингу концентрації антибіотиків, використання швидкої діагностики та інтелектуальних алгоритмів прийняття рішень. У світі де нових антибіотиків майже не з’являється, а старі втрачають ефективність, саме оптимізація використання вже доступних ліків стає критично важливою.

Тенгден детально зупинився на шведській програмі Strama, яка є прикладом успішної національної стратегії протидії AMR. Страма розробляє клінічні рекомендації, аналізує дані щодо призначених антибіотиків, проводить навчання лікарів, забезпечує міжсекторну координацію та за допомогою закладів формує локальні гайлайни на основі реальних даних про резистентність. Робота Strama – одна з причин, чому Швеція багато років залишається серед країн із найнижчими рівнями призначення антибіотиків в Європі.

Під час майстер-класу обидва спікери наголосили: найефективніший спосіб зупинити епідемію резистентності – не лікується, а профілактично. Гігієна рук, правильний дресс-код, регулярне навчання персоналу, зменшення переповненості лікарень, контроль за використанням антибіотиків, нагляд за ІПНМД та впровадження стандартів ВООЗ – це основа, з якої має початися будь-який заклад. І незалежно від ресурсів, країни чи рівня системи, зміни починаються з відповідальності кожного працівника.

Якщо ви хочете глибше зануритися в цей майстер-клас, пропонуємо переглянути його повний запис за посиланням: https://youtu.be/LeB-8V-byE8

У межах серії заходів ЗДОРОВІ та ReAct заплановано третій майстер-клас.

9 грудня, 14:00–16:30 пройде тренінг «Роль медсестер і медбратів в антибіотикорезистентності: від теорії до практики» (4 бали БПР, синхронний переклад), присвячений практичним інструментам IPC та роботі в клінічних ситуаціях. Реєстрація: https://forms.gle/xbgAJRVAu9piiSV97.

ReAct – це одна з найвідоміших глобальних мереж, яка працює з проблемою антибіотикорезистентності з 2005 року. Мережа представлена ​​на чотирьох континентах і за рахунок наукової, освітньої та політичної діяльності. ReAct бере участь у формуванні глобальної політики, співпрацює з ВООЗ, урядами та провідними університетами світу, а також домінує у сфері просування інноваційних рішень для раціонального використання антибіотиків та боротьби зі стійкими інфекціями.

ЗДОРОВІ вже кілька років посилює напрям безперервного медичного розвитку та інфекційного контролю. Понад 26 тисяч сертифікатів БПР та участь понад 2 200 лікарів у програмах підтримують демонстрацію системності та масштабності роботи організації. Спільний вебінар з ReAct – це частина ширшої серії освітніх заходів, покликаних розширити знання українських медиків, зміцнити їхню ефективність реагувати на виклики та інтегрувати найкращі світові практики в українську медицину.