Як банк «Український капітал» перетворився на конвеєр для виведення валюти під прикриттям Нацбанку

Поки Україна веде війну на виживання, а держава шукає кожен долар для оборони, окремі банки перетворилися на справжні фабрики з виведення валюти за кордон. Один із таких банків — АТ «Банк Український капітал», який, за інформацією з банківських кіл, став ключовим гравцем у схемах незаконного відтоку капіталу з України. І найстрашніше — ця діяльність може відбуватися під безпосереднім прикриттям заступника голови Нацбанку Дмитра Олійника.

За даними джерел з банківського ринку, через «Український капітал» системно виводять валюту десятки компаній з ознаками псевдоімпорту. Механіка проста: українська фірма начебто купує товар у закордонної компанії, переказує їй гроші через банк, а насправді ніякого товару не існує, або він коштує в рази дешевше. Валюта осідає за кордоном, в Україні залишаються фіктивні документи.

Список компаній, які використовують цю схему, вражає своїми масштабами. Це ТОВ «Трансглобус» (код 44548370), яке виводить таким чином гроші до кіпрської TORQUE TRADE LIMITED, ТОВ «Гефест Уніпром» (4520029), яке переказує валюту угорській ZEALOUS TRADE KFT, ТОВ «Різновибір» (45436165), яке працює з кіпрською Leonardis Limited. ТОВ «Колоплюс» (45463796) — з угорською KANTARA TRADE Kft. ТОВ «Рон Авто» (45487712) — з чеською Korvita. ТОВ «Центр Покупок» (45516989) — з Lyris Trade. ТОВ «Планета Речей» (45532010) — з кіпрською MINOR TRADE LIMITED.

Далі йдуть ТОВ «Стаунлейн Постач» (45563955) з Horizon Wholesale Trading, ТОВ «БК «Будполііндустрія» (45589219) та польська Profus Management, ТОВ «Вомакс Текнолоджі» (45603615) з польською JET DP та чеською Eco galactics, ТОВ «Мейден Сейл» (45465421) з CALABRIAS TRADE, ТОВ «Мегапобут» (45551981) з Clemola, ТОВ «Стармун Маркет» (45467570) з Deletiko, ТОВ «Інтер'єрлайф» (44538734) з MILLICENT, ТОВ «Товарнарада» (44897554) з ZERATA HOUSE LIMITED.

Усього — понад двадцять українських компаній, які системно перекидають валюту за кордон через один банк. І це лише ті структури, про які стало відомо джерелам. Реальна кількість може бути значно більшою.

Чому Національний банк не реагує на очевидні порушення? Джерела у банківському середовищі вказують на конкретну людину — Дмитра Олійника, заступника голови НБУ, ім’я якого неодноразово спливало в контексті корупційних історій. Саме його, за їхніми словами, підозрюють у прикритті незаконної діяльності «Українського капіталу». За це, за інформацією інсайдерів, чиновники НБУ, отримують «відкат» у розмірі 0,3%, ще 0,5% отримує сам банк «Український капітал» в якості операційного прибутку. За підрахунками, компанії, що беруть участь в схемі, сплачують «Українському капіталу» і НБУ приблизно 200-300 тисяч доларів на місяць.

Дмитро Олійник, заступник голови Національного банку України

При цьому є припущення, що голова НБУ Андрій Пишний може просто не знати про дії свого заступника. Олійник, як стверджується, фактично перебрав на себе частину неформальних управлінських функцій у питаннях нагляду за окремими банками, діючи за межами публічного контролю.

Відомо, що на лютий 2026 року НБУ призначив «Українському капіталу» планову інспекційну перевірку. Здавалося б, саме час покласти край незаконній діяльності, накласти жорсткі санкції, можливо навіть відкликати ліцензію. Але учасники ринку прогнозують зовсім інший сценарій.

За їхніми словами, буде розіграно добре відпрацьований спектакль. Формально виявлять порушення, призначать штраф — але це буде лише імітацією контролю. Банкіри, які грубо порушували Закон України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», не тільки не вживали жодних заходів щодо сумнівних клієнтів, а навпаки — максимально сприяли їхній протиправній діяльності.

І ось тут з'являється ключове питання масштабу корупції. За підрахунками експертів, адекватний штраф за такі системні порушення мав би становити близько 200 мільйонів гривень. Але джерела прогнозують, що Дмитро Олійник обмежиться символічним стягненням у 10 мільйонів.

Різниця в 190 мільйонів гривень, за цією версією, може бути просто привласнена або розподілена між учасниками схеми. Держава недоотримає гроші до бюджету, банк продовжить працювати, а покривателі в НБУ залишаться на своїх посадах. Тим часом кожен долар, виведений за кордон через фіктивний імпорт, — це долар, якого не вистачить Україні, що перебуває у стані війни, на зброю, медикаменти, відбудову і так далі. Кожен чиновник, який покриває такі схеми, фактично працює проти власної держави. І якщо влада не зможе зупинити цей конвеєр корупції в банківській сфері, питання постане не лише про фінансову стабільність, а й про саме виживання країни в умовах тотальної війни.