«Звільнення» Манька – фейкова новина, що шириться анонімними каналами

Увечері 9 лютого український інформаційний простір накрила хвиля повідомлень про нібито звільнення начальника штурмових військ, полковника Валентина Манька. Повідомлення масово поширювалися у Telegram-каналах, Facebook та месенджерах із посиланням на начебто заяву головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Водночас жодного офіційного підтвердження цієї інформації на ресурсах Генштабу чи самого Сирського оприлюднено не було, інформує Багнет.

Попри це, новину швидко підхопили окремі медіа та сторінки у соцмережах, подаючи її як доконаний факт. Водночас останні офіційні дописи головнокомандувача стосувалися втрат російської армії, змін у структурі військ та перебігу реформ – без жодної згадки про кадрові рішення у штурмових підрозділах.

Сам Валентин Манько у цей період залишався публічно активним. На своїй сторінці він коментував дії 33-го штурмового полку під Гуляйполем, публікував матеріали про підготовку підрозділів та наголошував на необхідності подальшої боротьби з російськими окупантами. 8 лютого полковник повідомив, що переніс хворобу, отримав необхідні ліки та повертається до виконання обов’язків. Жодних ознак чи натяків на відставку в його публікаціях немає.

У Генеральному штабі на запит журналістів не підтвердили й не спростували поширені чутки, однак наголосили: у разі реальних кадрових змін інформація оперативно з’являється на офіційних ресурсах. Натомість повідомлення, що вірусно поширюються в анонімних каналах, часто не мають під собою перевіреної основи.

Характер самої інформаційної хвилі навколо Манька викликає запитання. Поширення однотипних тез через маловідомі ресурси, анонімні сторінки та акаунти з ознаками неавтентичної активності створює враження не спонтанної дискусії, а скоординованого інформаційного тиску. У подібних кампаніях зазвичай використовуються інструменти масового розгону контенту - мережі бот-акаунтів і так звані інформаційні «зливні» майданчики, що працюють без стандартів перевірки даних. Сукупність цих ознак дає підстави припускати, що мова може йти про сплановану атаку на репутацію бойового командира, а не про стихійне обговорення. У воєнний період подібні інформаційні операції об’єктивно грають на послаблення управлінської стійкості та можуть впливати на обороноздатність країни.

Варто нагадати, що Манько очолив нове управління штурмових військ разом із командою, фактично формуючи його з нуля. Його підхід передбачав впровадження нестандартних рішень і високу відповідальність командирів за виконання завдань. В умовах війни подібний управлінський досвід є критично важливим.

Інформаційні вкиди та внутрішні інтриги довкола бойових структур у період війни мають наслідки, що виходять за межі репутаційних втрат окремих осіб. Йдеться про ризик втрати управлінської тяглості, досвіду та напрацьованих механізмів взаємодії. Держава у воєнний час не може дозволити собі розпорошення професіоналів, особливо тих, хто створював бойові структури з нуля та забезпечував їхнє функціонування в найскладніших умовах. Збереження досвіду, управлінської спадковості та фахових кадрів – це складова обороноздатності не меншою мірою, ніж техніка чи озброєння.

Отже, офіційних рішень про звільнення Валентина Манька не оприлюднено. Натомість історія з його «відставкою» демонструє, наскільки швидко неперевірена інформація може перетворитися на масштабну хвилю – і як у воєнний час такі вкиди здатні працювати на розхитування внутрішньої стійкості держави.