Камені – живі істоти. Просто вони ростуть настільки повільно, що здаються людям нерухомими. Так, стверджують, що бірюза живе 30 тис років. Перші 10 тис років вона світла, у наступні 10 тис років вона набуває синього відтінку, а в останні 10 тис років вона стає кольору морської хвилі. «Ніхто не переконає мене, що каміння мертве. Воно живе, бо воно життя людське підтримує», - говорив Парацельс.
Однак є камені, що ростуть прямо на очах! Мало того, вони також здатні «пересуватися», тобто змінювати своє місцерозташування у просторі. Наприклад, камені, що були виявлені на висохлому озері Рейстрек-Плайя в Долині Смерті у США. Вони повільно рухаються глинистим дном озера, про що свідчать довгі сліди, які ці камені залишають за собою.
Або камені-трованти, знайдені в Румунії недалеко від міста Тиргу-Жіу. Там навіть створили окремий сад каменів-тровантів. Вони можуть рости, швидко збільшуватися в об'ємі. Малий камінь здатен «відбрунькуватися» (відколотися) від великого і далі рости самостійно. Румуни вважають, що ці камені чарівні і впливають на життя людей. Вони їх називають «живим камінням».
А ось уже Китай. Таємнича гора Ганденг в Китаї (провінція Цяньнань Буі Мяо) відкладає кам'яні яйця. Вони просто народжуються з гори. Щороку виростають сотні «кам'яних яєць».
Ученим відомий також Синь-камінь. Вважається, що Синь-камінь був алтарним каменем у святилищі Велеса. Він може переміщатися дном озера, підніматися на пагорби і закріплюватися на їх вершинах.
Усі ці незвичайні камені називають «живими» і «містичними». Вони здатні змінювати життя людей. Мені відомий один такий випадок. Мій друг-журналіст мріяв про життя, повне подій. Мріяв зустріти свою половинку, створити сім'ю, знайти перспективну роботу, вирішити питання з житлом. Спершу йому це важко вдавалося. Однак якось йому пощастило потрапити до «живого» каменю. Він поклав на камінь долоню і довго так стояв. Раптом побачив себе на березі моря в промінні сонця. Він впізнав берег – це був берег Чорного моря під Одесою. Друг прийняв це видіння як пораду переїхати жити ближче до моря. Так і зробив – переїхав із Житомирської області в Одеську. І біля моря все справді склалося. Вдалося з роботою, з домом, зі створенням сім'ї. Він дуже вдячний «живому» каменю за таку підказку.
Нещодавно я відкрив для себе, що «живе» каміння є і в нас в Україні. Річка Гірський Тікич проходить через гранітний Буцький каньйон, а далі тече через Юрпіль і Чорну Кам'янку. У цих краях і розмістилися «живі» камені. Місцеві жителі і гості краю стверджують, що каміння росте, збільшується в розмірах. Його заміри свідчать, що з кожним роком об'єм каменів все більший. Є тут і ще один феномен. Восени на городах збирають дрібне каміння – готують ґрунт для весняних посівів. Але весною перед посадкою доводиться знову збирати камінці. Вони за зиму наче «проростають» у ґрунті, народжується нове каміння. Якщо ці камені винести на галявини чи луки, ближче до берегів річки Гірський Тікич, то вони починають рости, щороку додаючи в об'ємі.
Крім того, ці «живі» камені можуть змінювати своє місцерозташування у просторі, зміщуватися на віддаль від 0,5 до 2 метрів щороку від своєї попередньої позиції.
Це дуже важливо для нашої країни – віднайти власне місце з «живими» каменями, які мають такі самі властивості, що й «містичні» камені в Румунії, Америці, Китаї. Це робить нас дуже перспективною країною у напрямі «духовний туризм».
Бахаї колись сказав, що тіло людини може рости і в «кам'яних джунглях», якими фактично є сучасні міста. Але душа людини може рости лише в садах. А такі місця і є садами, створеними самою Природою.
вологість:
тиск:
вітер:
