На думку радниці міністра енергетики Олени Зеркаль, нафтопровід "Дружба" міг би стати українським інструментом впливу на Угорщину.
Про це вона повідомила під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму.
"У руках України є прекрасний важіль – це нафтопровід "Дружба", – сказала вона.
Зеркаль підкреслила, що до Угорщини йде окрема нитка нафтопроводу "Дружба", з якою може "щось статися".
"І, на мій погляд, дуже би доречно було, якщо би з ним щось сталося (нафтопроводом). Але, знову-таки, це в руках уряду і Президента – вирішувати політичні питання, чи дійсно ми хочемо говорити з Орбаном тією мовою, яку він розуміє і яку він нав’язує Європейському Союзу, чи ми ще не готові до цього", – наголосила Зеркаль.
Як повідомлялося, Угорщина продовжує блокувати ухвалення ембарго проти російської нафти в межах шостого пакету санкцій ЄС проти РФ у відповідь на агресію в Україні. Співрозмовники Bloomberg стверджують, що позиція Будапешта у цьому питанні стає жорсткішою попри спроби Єврокомісії знайти компроміс, зокрема, відкласти запровадження ембарго для Угорщини та Словаччини до кінця 2024 року, а для Чехії – до червня того ж року.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 16 травня заявляв, що рішення про шостий пакет санкцій ЄС проти Росії поки не прийнято, оскільки запровадження ембарго на нафту, яке є частиною цього пакету, продовжує блокувати лише одна країна. Відомо, що категорично проти запровадження ембарго на імпорт російської нафти в ЄС виступає прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Вже майже три тижні представники країн ЄС обговорюють, але так і не можуть дійти згоди щодо шостого пакету антиросійських санкцій, який передбачає поступове запровадження заборони на закупівлю російської нафти. У ЄС, зокрема, пропонують надати Угорщині, Словаччині та Чехії можливість зберегти імпорт російської нафти до 2024 року через їх задежність від сировини. При цьому, за пропозицією Єврокомісії, решті країн союзу доведеться відмовитися від імпорту нафти з РФ до кінця цього року. Угорщина ж стверджує, що їй потрібно 5 років, а також вимагає виключити з-під дії санкцій імпорт нафти трубопроводами.
Як повідомляв "Рупор", відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.
У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.
Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.
Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.
"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або йдемо назирці за «поверховими націоналістами», яким від самого слова НАТО і перешкод, які мадярські політики-сегреганти вигадують, забиває дух".
Підготував Василь Сподаренко
вологість:
тиск:
вітер:
