В ДЕТАЛЯХ

2013.10.22

Как подопечные Клименка зарабатывают себе на жизнь

Украинским предпринимателям работается сегодня нелегко. Усложняют им жизнь и большое количество внеплановых проверок, и превышение служебных полномочий работниками налоговой службы, и безосновательные штрафы, и… даже рейдерские захваты. Все это хотя и подается под соусом «необходимости наполнения государственной казны», на самом деле, все больше загоняет предпринимателей в тень...

Украинским предпринимателям работается сегодня нелегко. Усложняют им жизнь и большое количество внеплановых проверок, и превышение служебных полномочий работниками налоговой службы, и безосновательные штрафы, и… даже рейдерские захваты. Все это хотя и подается под соусом «необходимости наполнения государственной казны», на самом деле, все больше загоняет предпринимателей в тень. Об этом речь идет в статье «Як підопічні Клименка заробляють на життя», опубликованной на Интернет-ресурсе Власти. Предлагаем материал на языке оригинала.

«Представники малого та середнього бізнесу міста Києва скаржаться на посилення тиску з боку податкових органів та звертаються до Міністерства зборів та доходів України з проханням не знищувати їхній бізнес». Схожі повідомлення ледь не щодня з’являються в інформаційному просторі з різних регіонів України.

Дійсно, українським підприємцям працюється сьогодні досить нелегко. Ускладнюють їм життя велика кількість позапланових перевірок, перевищення службових повноважень та незаконне втручання в господарську діяльність працівників податкової служби, безпідставні штрафи і навіть рейдерські захоплення. Все це хоча й подається під соусом «необхідності наповнення державної казни», але насправді лише погіршує бізнес-клімат у країні і ще більше заганяє підприємців у тінь.

Та поки малий і середній бізнес «віддувається» за падіння вітчизняної економіки і наповнення бюджетного дефіциту, самі податківці особисті фінансові проблеми схоже уже вирішили. Використовуючи «каральні методи» і маючи впливових покровителів в урядових кабінетах, окремі представники цього державного органу збирають данину з підприємств не стільки для державної казни, скільки у власні кишені.

Днями на очі потрапив матеріал, в якому один зі столичних бізнесменів розповідає про власний досвід «наїзду» податківців. Безчинства та зухвалість київських податківців змусили підприємця покинути свої справи і разом з сім’єю емігрувати за кордон. А погіршилися його відносини з податковою відразу після того, як він відмовився добровільно-примусово віддати якомусь чиновнику приміщення свого магазину у центрі міста. В результаті – підприємницьку діяльність заблокували, приміщення забрали, а крім того, ще й навішали штрафних санкцій за нібито ухилення від сплати податків.

Здавалося б, у такому випадку слід шукати правди у судах. Та розраховувати в Україні на справедливий і неупереджений суд не доводиться. Особливо представникам бізнесу у спорах із державними органами влади. Як відомо, менше 10% усіх судових справ вирішуються на користь підприємців, більше 90% – на користь держави.

А часто суди працюють «у парі» з податковою службою, маючи від цього свої вигоди. Тому у протистоянні бізнесу проти корупції і рейдерства переважно перемагає останнє.

У статті розповідається, що роздратований відвертим рейдерством бізнесмен через друзів та знайомих спробував дістати інформацію про організаторів свого переслідування. Ними виявилися слідчі ГУ Міністерства доходів та зборів України у Деснянському районі м. Києва Дмитро Бут та Андрій Поліно. Цих податківців бізнесмену описали як «фахівців по кримінальних переслідуваннях підприємців та рейдерських захопленнях прибуткових бізнес-проектів». Працюють вони під безпосереднім керівництвом Міністра доходів і зборів України Олександра Клименка, з яким їх пов’язує спільне походження з Донецької області і давні «робочі» відносини.

Але головне – обидвоє «борців із неплатниками податків» ведуть розкішний спосіб життя: живуть у престижних будинках, їздять на дорогих іномарках, по кілька разів на рік відвідують заморські країни, полюбляють розваги та елітний відпочинок. Лише протягом останнього часу слідчі Бут і Поліно мали можливість позасмагати на пляжах Барселони, Дубаї, Анталії, Тревізо та ряду інших популярних серед багатіїв країн (детальніше про це тут).

Виникає запитання: за які кошти все це оплачується. Адже, погодьтеся, офіційна зарплата рядового податківця 3,5 – 4 тис. гривень не прояснює ситуацію. Чи випадково не за рахунок тиску на столичний бізнес та чималі відкати так безтурботно живуть підопічні Клименка? Питання риторичне…

Сьогодні, як вдалося з’ясувати, Дмитро Бут вже пішов на підвищення і трудиться на посаді заступника управління з розслідування особливо тяжких злочинів у сфері економіки та службової діяльності Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України. Його колега Поліно залишився «смотрящим» у Деснянському районі м.Києва.

Тут насторожує не стільки стрімка кар’єра хлопців із Макіївки (за півтора роки від рядового районного податківця до зама одного з головних управлінь МВС), скільки те, що люди, помічені у незаконній діяльності, вимаганнях і рейдерстві, отримують ширші повноваження і відповідно більші можливості для тиску на бізнес.

Описаний вище приклад збагачення київських податківців повинен стати предметом детального розслідування органів прокуратури. Бо не може бути так, щоби одні карали інших за несплату податків, не декларуючи при цьому власні доходи.

Нехай підопічні Клименка дадуть пояснення яким чином забезпечується їхній гламурний стиль життя та повідомлять походження своєї недешевої власності. Зрештою, «секрет успіху» Бута і Поліна буде особливо цікавим столичним вчителям і медикам, які офіційно отримують приблизно таку ж зарплату, однак на відміну від них живуть набагато скромніше.
Больше новостей из этой рубрики
все новости из этой рубрики

Маразмарий

СТЕНКА НА СТЕНКУ